Справа №638/24357/24
Провадження № 2/638/2565/25
08 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Подус Г.С.,
за участю секретаря Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У грудні 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 07.07.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір кредитної лінії №136043727, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та відповідно до договору відповідач отримав у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредит у розмірі 8000 грн зі сплатою відсотків за весь строк Дисконтного періоду.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало (відступило) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а останнє прийняло такі права вимоги та передало кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату на умовах, визначених цим договором, строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року, договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №150 від 07.09.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17953 грн 00 коп.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, тобто, право вимоги за кредитним №136043727 від 07.07.2021 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - 07.09.2021 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 150. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20441 грн 00 коп.
07.11.2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали договір факторингу №0711/24/Е відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07.11 2024 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20441 грн 00 коп. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07.11 2024 року що свідчить про виконання фактором своїх обов'язків за вищевказаним договором факторингу. Зазначило, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №136043727 від 07.07.2021 року у розмірі 20441 грн 00 коп, яка складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 8000 грн 00 коп, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 12441 грн 00 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2422 грн 40 коп та витратами на професійну допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у судове засідання.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні факти та правовідносини.
07.07.2021 року ОСОБА_1 подав ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заявку на отримання кредитних коштів в кредит, у якій зазначив свої персональні дані. 07.07.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №136043727, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надано відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн зі сплатою відсотків за весь строк Дисконтного періоду у розмірі 1,70 % в день від суми залишку кредиту, після закінчення Дисконтного періоду у розмірі 2,30% в день від суми залишку кредиту (кредитний договір визначає орієнтовну вартість кредиту в ромірі 8024 грн (включаючи 8000 грн тіло кредиту, 24 грн - проценти за користування кредитом, орієнтовна процентна ставка складає 3,71 % річних, після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти визначаються у 2,30 % в день від суми залишку кредиту, у дисконтний період проценти складають 1,70 відсотків в день від суми залишку кредиту за кожен день користування ним). Крім того, 07.07.2021 року ОСОБА_2 ознайомився із актуальними умовами кредитування зазначені у паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ», який містить інформацію про умови кредитування, у цій письмовій інформації визначений тип кредиту - кредитна лінія, строк кредитування 1-30 днів (з можливістю продовження строку), дисконтна процентна ставка 3,65%-620,5%, індивідуальна процентна ставка 310,25%-620,5%, базова процентна ставка 620,5%, тип процентної ставки - фіксована, реальна річна процентна ставка, процентів річних 649%, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 839,50% річних, який діє у період часу з 07.07.2021 року до 12.07.2021 року.
07.07.2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснено переказ Авдіну М.О. на платіжну картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 8000 грн 00 коп на виконання договору №136043727 від 07.07.2021 року.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало (відступило) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а останнє прийняло такі права вимоги та передало кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату на умовах, визначених цим договором, строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року, договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №150 від 07.09.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17953 грн 00 коп.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, тобто, право вимоги за кредитним №136043727 від 07.07.2021 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - 07.09.2021 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 150. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20441 грн 00 коп.
07.11.2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали договір факторингу №0711/24/Е відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07.11 2024 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20441 грн 00 коп. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07.11 2024 року що свідчить про виконання фактором своїх обов'язків за вищевказаним договором факторингу. Зазначило, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості по кредитному договору №136043727 від 07.07.2021 року, за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 20441 грн 00 коп (складається із 8000 грн боргу за тілом кредиту, 12441,00 грн прострочені відсотки як у дисконтний період, так і після його закінчення).
Відповідно до довідки наданої ТА «КБ «Глобус» №1-2023 від 07.06.2024 року було зараховано транзакцію на емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку проведено зарахування на суму 8 000,00 UA.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ініціатором укладання кредитного договору, звернувся до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зазначив бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладання договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані.
Договір кредитної лінії підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданих позивачем суду розрахунків вбачається повне неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу від 05.08.2020 року№05/0820-01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі договору факторингу від 07.11.2024 року №0711/24/Е відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст. 513 ЦК України, то позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг по відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2422 грн 40 коп. повернення сплаченого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов'язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.
Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, а також із урахуванням ціни позову та задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є необґрунтовано завищеними та не відповідають критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 3000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуюються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265, 282 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість у розмірі 20441 (двадцять тисяч чотириста сорок одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий суддя: