Справа № 638/21724/24
Провадження № 3/638/515/25
08 травня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., захисника ОСОБА_1 - адвоката Головко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
03.11.2024 о 21 год. 01 хв. водій ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) у м. Харків, вул. Клочківська, 370 керував транспортним засобом Suzuki Kizashi, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні захисник Головко В.В. просила задовольнити клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з порушенням процедури огляду, зокрема через її невідповідність вимогам статті 266-1 «Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» КУпАП, зауваживши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому працівники поліції мали викликати співробітників військової служби правопорядку для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, вважає що огляд ОСОБА_1 проводився без дотримання вимог статті 266-1 КУпАП, а тому є неналежним доказом. Також захисник просила, у разі визнання ОСОБА_1 винним, не позбавляти його права керування транспортними засобами, посилаючись на довідку №16678 від 03.11.2024, відповідно до якої останній постійно задіяний в переміщенні та контролі стану автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України.
Заслухавши доводи захисника, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд керується таким.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною першою статті 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до статті 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Суд вважає безпідставними доводи захисника на неправильність процедури огляду водія на стан сп'яніння, оскільки працівники патрульної поліції правомірно керувалися загальними приписами КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
У ситуації, що мала місце ОСОБА_1 вступив у правовідносини з Державою в особі працівників патрульної поліції як учасник дорожнього руху, а саме: як водій, що керує транспортним засобом і до нього було правомірно та обґрунтовано застосовано положення Правил дорожнього руху, а у подальшому, правильно кваліфіковано дії за частиною першою статті 130 КУпАП.
Керування транспортним засобом особою, яка є військовозобов'язаною, не усуває її обов'язку дотримуватися вимог Правил дорожнього руху. Тоді як Військова служба правопорядку не наділена повноваженнями і компетенцією документувати адміністративні правопорушення, пов'язані з безпекою дорожнього руху.
За змістом частини другої статті 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Також, відповідно до частини третьої статті 266-1 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису місця події, чітко вбачається, що ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції у м. Харків під час керування транспортним засобом Suzuki Kizashi, д.н.з. НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Жодних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов'язки військової служби не надано.
Положення статті 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. Водночас, статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить Військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія працівники поліції не зобов'язані запрошувати представників Військової служби правопорядку. Отже, доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.
Крім того, захисник та/або особисто ОСОБА_1 не були позбавлені права і можливості самостійно звернутися до Військової служби правопорядку для документального оформлення можливого вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, до прикладу за статтею 172-20 КУпАП, та вирішення питання про притягнення його як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності в установленому законодавством порядку.
За вказаних обставин клопотання захисника про закриття провадження є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП підтверджена такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 03.11.2024 серії ЕПР1 №165599;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.11.2024 о 21 год. 01 хв.;
- відеозаписом правопорушення з бодікамери №475938, №471995.
Відповідно до довідки поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно з положеннями статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Щодо прохання захисника не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, зазначене не передбачене нормами КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 130, 251, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд
Відмовити в клопотанні про закриття провадження у справі.
Визнати винним відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та позбавлення права керування транспортним засобом на 1 (один) рік.
Відповідно до положень статтей 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу та судового збору розміщені на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Харкова у розділі «Громадянам», підрозділи «Сплата штрафів» та «Сплата судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави» (веб-адреса сторінки: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Штраф вноситься порушником в установу банку України та має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Малахова