Справа № 607/25965/24
Провадження №2-п/951/3/2025
про залишення заяви без задоволення
08 травня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Лавренюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 25.02.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 25.02.2025 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено повністю. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 12.08.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, про що складено актовий запис №1163. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1211,20 грн судового збору.
26.02.2025 копію заочного рішення отримано представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Терлюком О.Я., що підтверджується розпискою про отримання копії рішення, яка наявна в матеріалах цивільної справи (а.с. 35).
25.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати вказане заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку, посилаючись на те, що він не був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, так як суд відклавши розгляд справи на 25.02.2025 не повідомив його належним чином відповідно до вимог статей 74, 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та розглянув справу за його відсутності. Вказане, на думку відповідача, є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування заочного рішення.
Також в обгрунтування вимог заяви покликався на те, що суд при розгляді справи не повно дослідив усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого ухвалив рішення, яке є необгрунтованим та незаконним. Так, суд у рішенні не послався на жоден належний та допустимий доказ на підтвердження обгрунтування вимог позивача та лише формально послався на встановлені судом обставини, без підтвердження їх належними та допустимими доказами.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 26.03.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвалою суду від 08.04.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судове засідання на 23.04.2025 о 14:00 год.
23.04.2025 розгляд справи відкладено на 08.05.2025 о 10:30 год. за клопотанням представника заявника - адвоката Терлюка О.Я.
Заявник ОСОБА_1 08.05.2025 у судове засідання не з'явився, подав заяву від 08.05.2025, у якій зазначив, що позовні вимоги позивача в частині підстав розірвання шлюбу не визнає, відносно розірвання шлюбу не заперечує. Просив розгляд заяви про перегляд заочного рішення здійснювати без його участі.
Представник заявника в судове засідання 08.05.2025 не з'явився.
У судове засідання 08.05.2025 позивач ОСОБА_2 не з'явилася, подала до суду заяву від 23.04.2025, у якій проти вимог заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення заперечує повністю, вважає, що рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді, доказів для скасування судового рішення відповідачем не надано. На підставі наведеного просить залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення.
З урахуванням вимог частини першої статті 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення за відсутності учасників справи, повідомлених належним чином.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Положеннями статті 285 ЦПК України визначено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 25.02.2025 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено повністю. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 12.08.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, про що складено актовий запис №1163. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1211,20 грн судового збору.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, вказана правова норма передбачає необхідність наявності одночасно двох підстав для скасування заочного рішення, а саме: наявності обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, доказів, що їх підтверджують, а також доказів, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 вказує, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, судові виклики він не отримував, що унеможливило його присутність та реалізацію ним процесуальних прав.
Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом відповіді №943673 від 04.12.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 12.02.2025 о 12:00 год.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання на поштову адресу за місцем його проживання копії ухвали суду та повістки про виклик до суду, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 21-23).
Суд зазначає, що за правилами частини дев'ятої статті 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержувати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Відтак у розумінні цивільного процесуального законодавства України відповідач, який відмовився отримати документи від суду, є повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
При цьому, суд враховує усталену практику Верховного Суду щодо належного повідомлення учасників процесу про розгляд справи у суді, а саме про те, що при зазначені причин повернення «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), від 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Також 11.02.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Терлюк О.Я. подав заяву про відкладення розгляду справи, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 про розгляд справи на 12.02.2025 о 12:00 год. повідомлений належним чином (а.с. 24-25).
Ухвалою суду від 12.02.2025, постановленою у судовому засіданні, заяву представника відповідача задоволено та розгляд справи відкладено на 25.02.2025 о 14:00 год.
Про розгляд справи на 25.02.2025 о 14:00 год відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Терлюка О.Я. повідомлено належним чином за номерами телефонів, вказаних представником відповідача - адвокатом Терлюком О.Я. у поданій до суду заяві про відкладення справи від 11.02.2025 (а.с. 24), про що секретарем судового засідання 13.02.2025 складено телефонограми (а.с. 28).
З урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи двічі повідомлений належним чином.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Тому у контексті обставин щодо судового провадження у суді, відповідач (заявник), у цьому випадку, не був позбавлений можливості перевіряти інформацію про хід розгляду справи (ухвали суду про відкриття провадження у справі), перевіряючи дані у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, інформація про дату розгляду справи була відображена на офіційному вебпорталі Судової влади України на сторінці Козівського районного суду Тернопільської області у розділі «Список справ, призначених до розгляду».
Отже, дослідивши доводи заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що в ній відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення. На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Суд враховує, що заявником не додано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору та які не були відомі суду під час задоволення заочного рішення.
Таким чином, відповідачем та його представником не доведено належними, допустимим та достатніми доказами поважності причин, з яких відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву особисто або через свого представника, а також не надано жодних переконливих доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи та були підставою для скасування заочного рішення.
Відтак судом не встановлено визначених законом обставин, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення у справі №607/25965/24, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача - відсутні.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 25.02.2025 у справі №607/25965/24 слід залишити без задоволення.
Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись статтями 128, 130, 284, 285, 287, 288, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 25.02.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що відповідно до вимог четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Лавренюк