Справа № 336/10320/24
Пр. 2/336/638/2025
15 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Теряник А.С., розглянув у підготовчому засіданні у залі суду в м.Запоріжжі клопотання представника позивача про залучення співвідповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Преображенської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
за відсутності сторін та їх представників,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з 17.10.2024 перебуває зазначена цивільна справа.
Ухвалою судді від 22.10.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання.
29.11.2024 ухвалою суду постановлено в порядку витребування доказів зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Дмитрієву Наталію Павлівну надати до суду належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи №189/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 17.01.2025 вимоги ухвали виконано.
21.02.2025 від представника позивача представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Макаренка О.М. надійшло клопотання, за змістом якого він просить залучити співвідповідача по справі, а саме, Преображенську сільську раду Пологівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 04353927, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, с. Преображенка, вул. Преображенська, буд. 3.
03.03.2025 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
14.04.2025 адвокат Макаренко О.М. скерував заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, додаткових заяв чи клопотань процесуального характеру не має.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість його розгляду за відсутності вказаних учасників справи.
З приводу клопотання про залучення співвідповідача, суд дійшов висновку про те, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, предметом розгляду у вказаній цивільні справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина перша, третя статті 1268 ЦК України).
Згідно з положеннями статей1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статей 1269, 1270 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України мають враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Згідно з ч.1,4 ст.51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
За загальним правилом відповідачами у справі за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно- за його місцезнаходженням, оскільки саме на ці органи згідно зі статтею 1277 ЦК України покладено обов'язок подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, а спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).
За наведених умов неприйняття спадщини жодним із спадкоємців, належним відповідачем у справі має бути відповідна територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
За приписам ст. 21 наведеного вище Закон у обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану»
Зокрема, відповідно до ч.2 ст. 8 цього Закону у місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення), частиною другою статті 10 Закону передбачено, що у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:1) начальник військової адміністрації: крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду); 2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.
Перелік повноважень військових адміністрацій населених пунктів на відповідній території наведено у частині другій статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», частина яких у мирний час віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, однак обов'язок подавати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою і отримувати у власність майно до цих повноважень не віднесено.
Як передбачено п.3,4 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет спору, а також зазначені вище норми законодавства, суд вважає за необхідним залучити зазначеного у клопотанні співвідповідача.
Предмет та підстави позову залишені наразі без змін.
Разом з цим, згідно з п.7 ч.2 ст.196 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання.
Також, суд зауважує, що відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Вивчивши матеріали справи, на підставі ч.7 ст.81 ЦПК України, суд вважає за доцільне витребувати з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засвідчений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а саме, актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Республіка Таджикістан, РНОКПП НОМЕР_1 ; актового запису про державну реєстрацію шлюбу, державну реєстрацію розірвання шлюбу, в якому/яких чоловіком зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також актового запису про народження, згідно з яким / якими батьком дитини записаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що має безпосереднє значення для розгляду справи із врахуванням предмета спору.
Крім того, необхідно роз'яснити особам, відповідальним за виконання ухвали суду, зміст ч.7-9 ст. 84 ЦПК України.
З підстав, передбачених п. 2, 3 ч.2 ст.198 ЦПК України необхідно відкласти підготовче засідання, надати можливість учасникам справи подати відповідні заяви по суті спору у зв'язку із залученням співвідповідаач та внаслідок необхідності витребування нових (додаткових) доказів.
Керуючись ст. 51, 81, 175-177, 196-198, 258-261, 279 ЦПК України, суд, -
Залучити до участі у справі співвідповідача Преображенську сільську раду Пологівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 04353927, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, с. Преображенка, вул. Преображенська, буд. 3.
В порядку витребування доказів зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати копії актових записів, а саме:
1) про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Республіка Таджикістан, РНОКПП НОМЕР_1 ;
2) про державну реєстрацію шлюбу, відповідно до даних якого в графі "чоловік" зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Республіка Таджикістан, РНОКПП НОМЕР_1 ;
3) про державну реєстрацію розірвання шлюбу, згідно з відомостями якого в графі "чоловік" наявні відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Республіка Таджикістан, РНОКПП НОМЕР_1 ;
4) про народження, згідно з яким / якими батьком дитини записаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Республіка Таджикістан, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відкласти підготовче засідання у справі внаслідок необхідності витребування нових (додаткових) доказів та для направлення ухвали співвідповідачу до 20 травня 2025 року до 11-45 години, повторно здійснити виклик сторін.
Копію ухвали суду надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя,вул. Українська, буд. 48, е-пошта: statedracszp@gmail.com).
Визначити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на уточнену позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.3-5 ст.178 ЦПК України, при цьому, її копія одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud0827/
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.8, 9 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Зазначені вище докази уповноваженим на виконання ухвали особам необхідно надати до початку підготовчого засідання.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Копію ухвали направити відповідачам, разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, складена та підписана 15.04.2025.
Суддя Л.А. Вайнраух