Справа № 751/4489/24 Головуючий у 1 інстанції Павлов В. Г.
Провадження № 33/4823/459/25
Категорія - ч.5 ст. 126 КУпАП.
08 травня 2025 року місто Чернігів
Суддя Чернігівського апеляційного суду Антипець В. М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
04 травня 2025 року через Новозаводський районний суд м. Чернігова ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду, в якій окрім скасування судового рішення, просить поновити строк на апеляційне оскарження як такий, що був пропущений з поважних причин.
Поважною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду вважає ту обставину, що він не був обізнаний та не отримував повний текст постанови, відтак він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу та викласти в ній мотиви незгоди з рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Інших строків чи порядку відліку строку на апеляційне оскарження законодавцем не передбачено.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 05.06.2024 був присутній в судовому засіданні під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, знав про результати судового розгляду, копію постанови, згідно розписки, отримав в той же день.
05 червня 2024 року є днем постановлення судового рішення, останнім днем для подачі апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, є 17 червня 2024 року, що не перешкоджало ОСОБА_1 звернутися своєчасно з апеляційною скаргою і не чекати ще додатково майже рік.
Аналіз матеріалів справи про адміністративне правопорушення та вказаних ОСОБА_1 обставин, які на його думку є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, свідчить про неправдивість та необґрунтованість викладених ОСОБА_1 фактичних обставин, які не підтверджуються доказами та суперечать наявним матеріалам.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
ОСОБА_1 не наведено жодної причини, яка б могла вважатись поважною та такою, що дійсно перешкоджала звернутись з апеляційною скаргою у визначений законодавцем строк.
Отже, коли ОСОБА_1 , який притягнутий до адміністративної відповідальності знав, що по відношенню до нього складений протокол про адміністративне правопорушення, про час та місце судового розгляду був повідомлений, в судовому засіданні був присутній, знав про результати судового розгляду, отримав копію постанови особисто 05 червня 2024 року, в день прийняття постанови, про що є розписка на аркуші справи 15, а тому відсутні будь-які законні підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга подана після закінчення строку на оскарження повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відмовити ОСОБА_1 в поновлені пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2024 року, якою він притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, так як процесуальний строк на оскарження постанови пропущений без поважних причин, апеляційну скаргу повернути йому без розгляду.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець