Справа № 738/346/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/445/25
Категорія - про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким. Доповідач ОСОБА_2
07 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження:
захисника адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції із захисником з використанням його власних технічних засобів, матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання засудженому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпропетровськ, громадянину України, з вищою освітою, пенсіонеру, одруженому, зареєстрованому та проживаючому до затримання по АДРЕСА_1 , у заміні невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді пробаційного нагляду.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд вказав на те, що з урахуванням особи засудженого, який за увесь час відбування покарання характеризується посередньо, мав два стягнення та лише одне заохочення, у зв'язку з чим в його поведінці не вбачається позитивної динаміки, яка б свідчила про його виправлення та перевиховання, а відбутий строк покарання є недостатнім для об'єктивного висновку про те, що він заслуговує на застосування пільги, передбаченої ст. 82 КК України
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати, задовольнити його клопотання, замінивши невідбуту частину строку призначеного покарання більш м'яким покаранням у виді пробаційного нагляду.
Мотивує тим, що він відбуває покарання за особу, яка могла його вбити, а в результаті постраждали ще й члени його родини. У разі якщо суд його клопотання сприйняв за слабкість та каяття, то це помилка, адже його звільнення більше потребує його родина і в першу чергу його дочка. Щодо його невинуватості, то цим питанням він буде займатись після звільнення та із залученням засобів масової інформації, правоохоронних органів, суспільства та за необхідності буде звертатися до Європейського Суду. Хоча роки та здоров'я він не поверне, але честь свою зможе відстояти.
Щодо застосування ст. 82 КК України, то не розуміє де і в якому законі визначено кількість стягнень та заохочень, які мають бути враховані під час розгляду клопотання. Переконаний, що стягнення, які вже зняті та погашені не мають бути навіть згадані.
Представник колонії в особі начальника його відділення чітко пояснив суду його характеристику та поведінку, всі вказані ним факти позитивні. Він приймає активну участь у всіх заходах колонії та відділення, окрім спортивних заходів. Щодо роботи то держава високо оцінила його службу та роботу, у зв'язку з чим він отримує підвищену пенсію, має соціальні пільги, має нагороди. Щодо освіти, то він має дві вищі освіти та якщо йому нададуть можливість, то він із задоволенням захищатиме кандидатську дисертацію.
Отже, якої динаміки чекає від нього суд, адже він завжди вставав в присутності жінки, поступався місцем людям похилого віку, допомагав бідним та захищав слабких. Невже це все він має тепер виправити, але він цього робитиме, оскільки все життя вів боротьбу зі злочинцями та буде це робити і надалі.
Продовження відбуття строку покарання спричиняє йому велике фізичне виснаження, а судова система доклала зусиль до поранення його душі, отже, гірше йому вже не зробити.
Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, вказуючи на погашення стягнень і наявність заохочення у його підзахисного, який заслуговує на заміну покарання більш м'яким, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, вказуючи на відсутність підстав для заміни покарання більш м'яким, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
При заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому невідбута частина покарання, призначена за вироком суду, замінюється більш мяким покаранням.
Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є та обставина, що засуджений не виправився, але став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбування більш м'якого покарання.
Згідно вимог ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, до яких віднесене умисне вбивство ч.1 ст. 115 КК України, що прямо передбачено п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України
З матеріалів справи убачається, що 02 червня 2021 року вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ ОСОБА_8 був засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021року вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ від 02 червня 2021 року щодо ОСОБА_8 був залишений без зміни.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 березня 2023 року вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ від 02 червня 2021року та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року щодо ОСОБА_8 були залишені без зміни.
На час звернення з клопотанням ОСОБА_8 дійсно відбув визначену законодавцем частину призначеного строку покарання.
Однак, за час відбування покарання засуджений допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності, які на час розгляду клопотання були погашені в установленому порядку.
За час відбування покарання в державній установі відбування покарання ОСОБА_8 до суспільно-корисної праці на підприємстві не залучався.
В державній установі «Менська виправна колонія №91» ОСОБА_8 характеризується посередньо, дотримується встановленого порядку відбування покарання, але розпорядок дня установи виконує під контролем.
Заохочення ОСОБА_8 отримав 05 червня 2024 року, тобто через значний проміжок часу відбування призначеного строку покарання, при цьому, мав два стягнення, одне з яких в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». Будучи залученим до індивідуальної програми диференційованого виховного впливу, ОСОБА_8 не бере активної участі у її реалізації, реалізовує її за можливості, при тому, що до суспільно-корисної праці не залучений, отже, має можливість на реалізацію індивідуальної програми згідно плану. Не бере з активної участі й в інших заходах соціально-виховного характеру.
Дійсно, кримінальний, кримінальний процесуальний та кримінально-виконавчий закони не містять вимоги щодо кількості допустимих стягнень та необхідних заохочень для засудженої особи, які впливатимуть на вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання, як про це слушно вказав ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі.
Проте, саме відсутність стягнень вказують на сумлінну поведінку засудженої особи, а наявність заохочень свідчать про те, що особа стала на шлях виправлення та намагається довести своє виправлення.
Отже, для позитивного вирішення клопотання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким мають бути наявні всі складові вищевказаних підстав. Щодо засудженого ОСОБА_8 не встановлено таких підстав, як зразкова поведінка - має стягнення, сумлінне ставлення до праці - не працевлаштований, активна участь у реалізації програм для засуджених та заходах соціально-виховного характеру - не бере активної участі.
При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а за увесь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Отже, суд вірно врахував наявність двох стягнень у ОСОБА_8 , навіть з огляду на те, що вони погашені в установленому законом порядку, однак їх наявність свідчить, що поведінка засудженого не була сумлінною і цим фактичним даним має надаватись оцінка під час розгляду питання про застування будь-якої пільги, передбаченої законодавцем, в тому числі й пільги щодо заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді пробаційного нагляду.
З висновку щодо ступеня виправлення засудженого убачається висока схильність ОСОБА_8 до насильства, вороже ставлення до оточуючих, агресія застосовується ним як для самоствердження, існує ймовірність вчинення насильницьких дій, якщо будуть наявні обставини, що спонукатимуть особу до них. Більш того, у ОСОБА_8 деструктивне ставлення при вирішенні проблем, при виникненні проблемної ситуації він вчиняє імпульсивно, не розуміє причин їх виникнення, не замислюється над наслідками, не здатен до вирішення проблем.
Щодо моральної нормативності, то у ОСОБА_8 виражена незгода із загальноприйнятими моральними нормами та стандартами, безпринципність, мінливість, можливість антисоціальної поведінки.
З мінімальних 64 балів засуджений ОСОБА_8 набрав лише 68 балів, які стали підставою для представлення його до застосування пільги у виді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
При цьому, в судовому засіданні представник установи виконання покарань охарактеризував ОСОБА_8 посередньо.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відсутність каяття в його діях та усвідомлення наслідків вчиненого, а також строк відбутого ним покарання та строк покарання, який залишився ним до відбування, дані про особу засудженого, його поведінку за увесь час відбування покарання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вирішення питання про заміну призначеного покарання більш м'яким покаранням, є передчасним.
Однозначно та беззаперечно стверджувати, що засуджений став на шлях виправлення, колегія суддів не вбачає достатніх підстав, але вважає, що ОСОБА_8 стає на цей шлях і до вирішення питання про застосування до нього пільги, визначеної ст. 82 КК України можливо буде повернутись через певний проміжок часу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, без змін.
Ухвала набуває законної сили після проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11