Справа №591/1888/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/827/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 94
Іменем України
"05" травня 2025 р. колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_3 ,
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/1888/25 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2025, за яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі перший заступник керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_12 просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 186 КК призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.09.2024 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. В іншій частині вирок залишити без змін. Вимоги обгрунтовані тим, що обвинувачений вчинив злочин після ухвалення попереднього вироку, тому остаточне покарання йому має бути призначене на підставі положень ч. 1 ст. 71 КК, а не ч. 4 ст. 70 КК, які були застосовані судом першої інстанції.
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2025 ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, і йому призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, за які ОСОБА_10 засуджений вказаним вироком та вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.09.2024, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1591,80 грн.
Згідно вироку, 22.01.2025 близько 19:00 ОСОБА_10 , знаходячись у закладі «Сімейна пекарня» за адресою: м. Суми, пр-т Михайла Лушпи, б. 7, повторно, в умовах воєнного стану, відкрито заволодів мобільним телефоном SAMSUNG GALAXY M30s, який потерпіла ОСОБА_13 залишила на прилавку касової зони, чим спричинив їй майнову шкоду в розмірі 1900 грн.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 , які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, за обставин, викладених у вироку, в апеляційній скарзі прокурором не оскаржуються.
Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони є обґрунтованими та заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції при ухваленні вироку та призначенні ОСОБА_10 остаточного покарання застосований закон, який не підлягав застосуванню (ч. 4 ст. 70 КК), і навпаки не застосований закон, який підлягав застосуванню (ст. 71 КК).
Так, відповідно ч. 1 ст. 70 КК, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, а згідно ч. 4 цієї норми закону, за правилами, передбаченими в ч. 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Приписами ст. 71 КК закріплено ще один принцип призначення покарання - за сукупністю вироків, згідно якого якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (ч. 1 ст. 71 КК).
Оскарженим вироком ОСОБА_10 визнаний винуватим у тому, що 22.01.2025 він вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, при цьому попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми 16.09.2024 ОСОБА_10 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки, яке він не розпочав відбувати, тобто кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття призначеного за цим вироком покарання.
Таким чином, суд першої інстанції при призначенні остаточного покарання повинен був керуватися ч. 1 ст. 71 КК, яка встановлює правила призначення покарання за сукупністю вироків, визначивши його шляхом повного чи часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, а не ч. 4 ст. 70 КК, яка регламентує призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень і яка вимагає, щоб кримінальні правопорушення були вчинені до ухвалення попереднього вироку.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 413 цього Кодексу неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є: незастосування закону, який підлягав застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК передбачено, що у разі необхідності застосування більш суворого покарання суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок.
На підставі викладеного, оскільки застосування ст. 71 КК у даному випадку зумовлює необхідність застосування більш суворого покарання, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення остаточного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_10 засудженим за ч. 4 ст. 186 КК до призначеного судом першої інстанції покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки, яке сторонами судового провадження не оскаржується, а остаточне покарання призначити за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК, повністю приєднавши до того покарання невідбуте покарання за попереднім вироком від 16.09.2024 у виді обмеження волі строком 2 роки згідно правил ч. 1 ст. 72 КК.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 420 КПК України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2025 відносно ОСОБА_14 скасувати в частині призначення остаточного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок.
ОСОБА_14 вважати засудженим за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.09.2024 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років.
В іншій частині вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2025 залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору і не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5