Справа № 127/13336/25
Провадження № 1-кс/127/5668/25
Іменем України
05 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області подання начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про передачу мобільного телефону в дохід держави, -
Начальник державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» полковник внутрішньої служби ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про передачу мобільного телефону «Xiaomi» (модель та IMEI невідомі), без SIM-картки, золотистого кольору, з тріснутим екраном, в дохід держави.
Подання мотивовано тим, що 14 квітня 2025 року в камерному приміщенні №16, де утримуються засуджені чоловіки, було проведено позаплановий обшук. Перед початком заходу засудженим було запропоновано добровільно здати заборонені для використання та зберігання предмети, однак вони заявили про їхню відсутність.
У ході обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi» (модель та IMEI невідомі), без SIM-картки, золотистого кольору, з тріснутим екраном, який було приховано під столом для приймання їжі.
Зазначений факт підтверджується матеріалами перевірки, зокрема рапортом оперуповноваженого оперативного відділу капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 , зареєстрованим у встановленому порядку за № 114 від 15 квітня 2025 року, а також протоколом вилучення забороненого предмета.
У межах проведеного службового розслідування було відібрано письмове пояснення в засудженого ОСОБА_5 , 1987 року народження, який підтвердив, що вказаний мобільний телефон належить йому.
Також було опитано засудженого ОСОБА_6 , 1986 року народження, який утримується у тому ж приміщенні. У своєму письмовому поясненні він підтвердив факт вилучення забороненого предмета, однак зазначив, що не знає, кому він належав.
Вилучений мобільний телефон здано на склад ДУ «Вінницька УВП (№1)», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №63 від 14 квітня 2025 року.
У результаті проведених оперативно-розшукових заходів канал надходження забороненого предмета встановити не вдалося, про що складено відповідний рапорт капітаном внутрішньої служби ОСОБА_4 .
Інших обставин у межах даного факту встановити не вдалося.
На підставі викладеного начальник Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.
Представник ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» в судове засідання не з'явився, однак інспектор відділу режиму і охорони ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» капітан внутрішньої служби ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою, у якій просив розгляд подання проводити у його відсутність у якій також зазначено, що вищевказане подання останній підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_5 в судове засідання не доставлявся, однак про час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином, при цьому бажання приймати участь в судовому засідання не виявив.
Дослідивши матеріали подання, оцінивши докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання, з огляду на таке.
Абзацом сьомим частини першої статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засудженні, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовим актами Державного департаменту України з питань виконання покарань здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.
Порядок здійснення телефонних розмов передбачений вказівками Державної пенітенціарної служби України № 9/3388 від 19.05.2014, з яких вбачається, що у разі відсутності в установі стаціонарного телефону із виходом на міжміський зв'язок чи таксофонного апарату засудженому дозволяється здійснювати телефоні розмови у мережах рухомого (мобільного) зв'язку за участю представника установи.
Враховуючи те, що у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)» наявні як стаціонарні телефони із виходом на міжміський зв'язок та таксофоні апарати, а тому у вищевказаній установі телефоні розмови засуджених з особами, які знаходяться за межами місць позбавлення волі здійснюється за допомогою стаціонарних телефонів та таксофонних апаратів, тобто без використання мереж рухомого (мобільного) зв'язку.
Відповідно до абзацу 4 частини четвертої статті 107 КВК України засудженим забороняється придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії.
З додатку 3 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 за № 1010/32462, вбачається, що засудженим в колоніях забороняється зберігати мобільні телефони.
Як слідує з висновку від 23.04.2025, що 14 квітня 2025 року в камерному приміщенні № 16, де утримуються засуджені чоловіки, було проведено позаплановий обшук. Перед початком заходу засудженим було запропоновано добровільно здати заборонені для використання та зберігання предмети, однак вони заявили про їхню відсутність.
У ході обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi» (модель та IMEI невідомі), без SIM-картки, золотистого кольору, з тріснутим екраном, який було приховано під столом для приймання їжі.
Зазначений факт підтверджується матеріалами перевірки, зокрема рапортом оперуповноваженого оперативного відділу капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 , зареєстрованим у встановленому порядку за № 114 від 15 квітня 2025 року, а також протоколом вилучення забороненого предмета.
У межах проведеного службового розслідування було відібрано письмове пояснення в засудженого ОСОБА_5 , 1987 року народження, який підтвердив, що вказаний мобільний телефон належить йому.
Також було опитано засудженого ОСОБА_6 , 1986 року народження, який утримується у тому ж приміщенні. У своєму письмовому поясненні він підтвердив факт вилучення забороненого предмета, однак зазначив, що не знає, кому він належав.
Вилучений мобільний телефон здано на склад ДУ «Вінницька УВП (№1)», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №63 від 14 квітня 2025 року.
Наведене свідчить про те, що вищевказаний мобільний телефон відноситься до предметів і речей, які заборонено зберігати при собі засудженим до позбавлення волі.
Відповідно до частини сьомої статті 102 КВК України перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Зберігання засудженими при собі речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених речі та предмети, які заборонено використовувати в колоніях, вилучаються, про що посадовою особою колонії складається протокол. За клопотанням установи виконання покарання слідчий суддя розглядає питання про конфіскацію таких речей та предметів або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого відповідно до положень розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України.
Статтею 41 Конституції України закріплено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне подання задовольнити, а мобільний телефон передати в дохід держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 102, 107 КВК України, Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5, слідчий суддя, -
Подання начальника ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про передачу мобільного телефону в дохід держави - задовольнити.
Мобільний телефон «Xiaomi» (модель та IMEI невідомі), без SIM-картки, золотистого кольору, з тріснутим екраном, передати в дохід держави.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя