Іменем України
справа №133/3400/24
18.03.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Пєтухова Н.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Козятині за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути на її користь аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання, в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення нею 23 років за умови продовження навчання, просить стягнути з відповідача понесені нею витрати у зв'язку із зверненням до суду.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з відповідачем по справі вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований 17.10.1999. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2013 шлюб було розірвано. Від шлбу у них народилось двоє дітей. Дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже досягла повнолітнього віку і на даний час продовжує навчання. На даний час вона навчається у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, факультет аграрного менеджменту, 1 курс денної форми навчання, по спеціальності "Маркетинг", рік закінчення навчання - 30.06.2028. У зв'язку з навчанням потребує додаткових матеріальних витрат на своє утримання, оскільки проживає та навчається у іншій місцевості. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, є працездатним, не є інвалідом і тому має можливість її утримувати на період навчання.
Ухвалою суду від 03.01.2025 провадження у цивільній справі за даним позовом відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) сторін.
Позивач та її представник - адвокат Проніва Н.Р. у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, наявна у справі.
Представник відповідача - адвокат Сімчук І.А. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить задовольнити позов частково, та стягувати аліменти на утримання дочки у зв'язку з навчанням в розмірі 1/8 частки зі всіх видів його заробітку (доходу). В обґрунтування зазначив, що з моменту звільнення з військової служби відповідач працює без оформлення трудового договору охоронцем. Згідно рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12.04.2024 ОСОБА_2 призначено опікуном рідної сестри -- ОСОБА_4 , яка є інвалідом першої Б групи (інвалідність з дитинства). Також він має батьків, які є особами похилого віку, мати - інвалід 1 групи, а батько - інвалід ІІ групи. В 2015 році відповідач одружився з ОСОБА_5 , яка на даний час ніде не працює і не перебуває на обліку як безробітня, має дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з ними. Тому просить задоволити позовні вимоги частково в розмірі 1/8 частки зі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дочкою 23 років за умови продовження навчання. Судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.11.2006.
Відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2013 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 - розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка взяла прізвище - ОСОБА_9 .
ОСОБА_3 є здобувачем освітнього ступеня "Бакалавр" І курсу денної форми навчання, спеціальність"Маркетинг"факультету аграрного менеджменту Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Термін навчання з 19.08.2024 по 30.06.2028.
З доданих представником відповідача до відзиву документів, судом встановлено, що згідно рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12.04.2024 відповідач призначений опікуном рідної сестри - ОСОБА_4 , яка є інвалідом першої Б групи (інвалідність з дитинства), згідно довідки до акта огляду МСЕК №703195 серії 10 ААА.
Відповідно довідки до акта огляду МСЕК №360269 серії 12 ААГ - ОСОБА_10 є інвалідом ІІ групи.
Згідно з копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_2 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 19.08.2015, Яка взяла його прізвище - ОСОБА_11 , і яка має дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з довідкою №34 від 24.01.2025 ОСОБА_11 не перебуває на обліку, як безробітна в Козятинському управлінні Хмільницької філії Вінницького ОЦЗ.
Встановленим в суді фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.
Відповідно до частини 1 ст. 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини 1 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі.
Отже за змістом вищенаведених положень закону обов'язковими умовами стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі і спроможність батьків надавати утримання з урахуванням їх матеріального, сімейного становища, стану здоров'я тощо.
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у власній Постанові від 24.02.2016 року по цивільній справі №6-1296цс15, роз'яснено, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 Сімейного кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Враховуючи, що повнолітня ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, вона позбавлена можливості працювати, а тому не може забезпечити свої потреби, пов'язані з фізичним існуванням та навчанням, однак, доказів понесених нею витрат на проживання, придбання необхідної літератури та канцелярських товарів для навчання тощо - не надано.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Оскільки правовідносини з обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, регулюються самостійними нормами матеріального права, якими такий обов'язок встановлений щодо обох батьків і залежить від умови можливості у батьків надавати таку матеріальну допомогу, суд дійшов до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, яка продовжує на теперішній час навчання, але у меншому розмірі, ніж просить позивач.
Виходячи з вимог закону, обставин справи та позицій сторін, часткове визнання позову відповідача, беручи до уваги життєві обставини відповідача, що стосуються його обовязку надавати допомогу його підопічній та батькам, дружині, а також враховуючи те, що батьки обоє повинні приймати участь у матеріальному утриманні та вихованні дітей,суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на навчання доньки в розмірі 1/8 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, що буде відповідати вимогам закону та принципам справедливості.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме: стягнення судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві позивач зазначає про стягнення з відповідача на її користь понесені витрати у зв'язку із зверненням до суду, але на підтвердження вказаного, нею не надано жодного документу, окрім ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно з ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду №810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.
Упостанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на те, що на підтвердження понесених витрат позивачем не надано належних доказів для підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд відмовляє позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторону відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 180, 192 СК України, ст. ст. 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на навчання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 04.11.2024 та до припинення навчання ОСОБА_3 у навчальному закладі, але не більше, ніж до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
18.03.25