Справа № 129/1272/25
Провадження у справі № 6/129/24/2025
"07" травня 2025 р. м.Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Бондар О.В. розглянула в місті Гайсині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
установила:
08.04.2025 р. до суду надійшла цивільна справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Відповідно до відповіді на запит суду з УДМС України у Вінницькій області № 13/7287 від 05.05.2025 р. місце проживання боржника ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 .
Під час вирішення питання про відкриття провадження в справі суддею перевірено територіальну юрисдикцію (підсудність) справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Параграфом 3 глави 2 Розділу І передбачено види територіальної юрисдикції, а саме: підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя (ст.26); підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст.27); підсудність справ за вибором позивача (ст. 28); підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 29); виключна підсудність (ст.30).
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції “суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі “Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза “встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію “суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів, вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цьогоЗакону, серед іншого, примусовому виконанню підлягають рішення, на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змістустатті 24 Закону України «Про виконавче провадження»,місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Законодавець пов'язує місце виконання рішенняне з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця,а з місцем вчинення виконавчих дій. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 29 жовтня 2020 року по справі №263/14171/19.
Отже враховуючи викладене, заява сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження, у разі виконання рішень інших органів (посадових осіб), а в даному випадку виконавчого напису нотаріуса, вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення,оскільки інше не передбаченоРозділом VI ЦПК України- «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Оскільки місце проживання боржника ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 , то справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником необхідно передати до Ладижинського міського суду Вінницької області, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить.
Керуючись п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, -
ухвалив:
Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником - передати на розгляд до Ладижинського міського суду Вінницької області, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: