Справа № 607/12105/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/104/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч. 1 ст. 126 КК України
07 травня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
за участі обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8 ,
потерпілого - ОСОБА_9 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_10
представника потерпілого - ОСОБА_11 ,
при секретарі - ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/104/25 за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 126 КК України, - ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 50 годин.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_10 , в інтересах потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Згідно з вироком суду, близько грудня 2022 року, у неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , який перебуваючи поблизу магазину «Прогрес», що за адресою вул, Слівенська, у м. Тернополі, виник словесний конфлікт із раніше знайомим малолітнім потерпілим ОСОБА_9 , в ході якого у обвинуваченого ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення фізичного болю потерпілому ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, обвинувачений ОСОБА_6 , який перебуваючи поблизу магазину «Прогрес», що за адресою вул. Слівенська, у м. Тернополі, з метою завдання фізичного болю потерпілому ОСОБА_9 , діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки в ділянку грудей та один удар долонею в ділянку потилиці потерпілому ОСОБА_9 .
Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_9 завдано фізичного болю, без спричинення тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор просить вирок суду скасувати у зв?язку із неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню . Зокрема, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України на підставі ст.ст. 49 та 106 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України в зв'язку з тим що обвинувачений надав згоду на таке звільнення.
Зазначає, що подія кримінального правопорушення мала місце у грудні 2022 року та на даний час минув визначений ст. ст. 49, 106 КК України строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України у 2 роки, у даному випадку існують передбачені чинним кримінальним та кримінально процесуальним законодавством підстави, для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок суду скасувати, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.126 КК України у зв?язку з закінченням строків давності та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження - закрити. ???Цивільний позов представника потерпілого залишити без розгляду.
Звертає увагу, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 126 КК України ним не оспорюються, проте, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України є кримінальним проступком тому строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності тривалістю два роки сплив у грудні 2024 року, обвинувачений надає згоду на таке звільнення, тому вважає що кримінального провадження щодо нього підлягає закриттю у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов - залишенню без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, його захисника, законного представника, прокурора, які підтримали скарги з викладених у них мотивів, потерпілого, його представника та законного представника, які заперечили щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Встановивши фактичні обставини кримінального провадження, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, правильно кваліфікувавши його дії як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень докладно виклавши у вироку мотиви своїх висновків.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянти не оспорюють висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 126 КК України.
Перевіряючи доводи апеляційних скарг щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.126 КК України на підставі п.1 ч.1 ст. 49 і ст. 106 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, колегія суддів виходить з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_6 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його кримінальної відповідальності за ч.1 ст.126 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49, ч.2 ст. 106 КК України .
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч 1. ст.126 КК України умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.2 ст. 106 КК України звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності: два роки - у разі вчинення кримінального проступку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України у грудні 2022 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, і у відповідності до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення віднесено до кримінальних проступків, на час апеляційного розгляду, а саме у січні 2025 року минув визначений ст. ст. 49, 106 КК України строк давності у 2 роки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального проступку, при цьому обвинувачений протягом цього строку не ухилявся від слідства, суду та не вчиняв будь-якого нового кримінального правопорушення.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності для суду є обов'язковим тобто положення ст. 49 КК України носять імперативний характер в разі встановлення судом закінчення цього строку та відсутності обставин, визначених КПК України, які перешкоджають його застосуванню.
На обов'язок суду щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не впливає визнання чи невизнання ним вини у пред'явленому обвинуваченні, обов'язково в даному випадку з'ясовується лише згода або незгода обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності з такої обставини, яка, до того ж, не є реабілітуючою.
Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 25 травня 2019 року у справі № 287/359/14-к (провадження № 51-8555км18).
Враховуючи те, що обвинувачений надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, відповідно до положень статей 49 та 106 КК України існують підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду щодо ОСОБА_6 скасувати, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.126 КК України у звязку з закінченням строків, давності притягнення його до кримінальної відповідальності, передбачених п.1 ч.1 ст.49, ст. 106 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, і такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в постановах Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 322/5602/13-к (провадження № 51-10495км18), від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17 (провадження № 51-3298км20), від 2 грудня 2020 року у справі № 509/4247/17 (провадження № 51-5696ск20).
У звязку з чим цивільний позов законного представника ОСОБА_10 , представника позивача адвоката ОСОБА_11 в інтересах потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди слід залишити без розгляду.
Отже, апеляційні скарги прокурора зі змінами та захисника обвинуваченого слід задовольнити, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст.126 КК України - скасувати, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49, ст. 106 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого та апеляційну скаргу прокурора зі змінами задовольнити, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 грудня 2024 щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 126 КК України, - скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, визначених п. 1 ч. 1 ст. 49, ст. 106 КК України.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024216040000531 від 20.05.2024 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_10 , представника позивача адвоката ОСОБА_11 в інтересах потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала Тернопільського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді