Справа № 308/9126/24
Іменем України
24 квітня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Джуга С.Д., Мацунич М.В.
з участю секретаря Голубєвої Е.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мельника Ярослава Юрійовича на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року, та додаткове рішення цього ж суду від 10 вересня 2024 року у справі № 308/9126/24 (Головуючий: Бедьо В.І.), -
У травні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частки в автомобілі, Мотивуючи тим, що 31 липня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано - Франківськ) про, що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та зроблено актовий запис за №563.
Рішенням Виноградівського районного суду від 08.04.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
За час перебування у шлюбі, 17.09.2022 за спільні кошти позивач та відповідач придбали транспортний засіб - автомобіль BMW X5, 2007 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу у ТСЦ 4121. Зі слів ОСОБА_1 , вартість вказаного автомобіля складала 15 500 доларів США, що згідно курсу НБУ в еквіваленті станом на 17.09.2022 року складає 566 813,30 грн. Автомобіль подружжя використовувало для потреб сім'ї, однак оскільки ОСОБА_2 , не володіє навичками керування, то транспортний засіб постійно перебував у розпорядженні ОСОБА_1 .
Позивачка зазначає, що оформленням усіх документів, необхідних для придбання автомобіля, займався відповідач ОСОБА_1 . Натомість ОСОБА_2 , не була присутня і під час укладення договору купівлі-продажу. У зв'язку із чим жодних документів щодо дійсної вартості транспортного засобу вона не бачила, не вимагала від чоловіка надання їй таких, оскільки повністю йому довіряла. Про те, що через деякий час вони розлучаться і не могла подумати.
Посилаючись на вищезазначені обставини просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16 серпня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки BMW X5, 2007 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 ДНЗ НОМЕР_3 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частки автомобіля в сумі 250 000, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2500,00 грн.
Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2024 року заяву Яцишин Анни Петрівни в інтересах ОСОБА_2 про стягнення судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 суми судових витрат - вартість правової (правничої) допомоги, на користь ОСОБА_2 у розмірі 5 000, 00 грн.
Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Мельник Я.Ю. подали апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішень, як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. ОСОБА_1 являється з 23 вересня 2020 року по сьогоднішній день як фізична особа - підприємець із основним видом діяльності-КВЕД 62.01 компютерне програмування, що підтверджується безкоштовним запитом із сайту Міністерства юстиції України, який міститься в матеріалах справи. Відповідачем під час зайняття підприємницькою діяльністю були укладені контракти та договори на різні суми, а також у його приватній власності до шлюбу перебував автомобіль, який був проданий за 5 500 доларів США. Таким чином, особистий сукупний ОСОБА_1 дохід підтверджений належними та допустимими доказами складає -755 522,43 грн. Позивачка не надала суду належні та допустимі докази у підтвердження викладених обставин придбання транспортного засобу за спільні кошти, тобто не місце роботи, ні отриманий дохід. При постановленні додаткового рішення суд першої інстанції належним чином не повідомив відповідача та його представника про дату, час і місце розгляду справи і ними подавалась заява від 09 вересня 2024 року про відкладення розгляду справи. Разом з тим, жодного документу в підтвердження сплати коштів ОСОБА_2 адвокату Яцишин А.П. остання не надавала (банківські квитанції, перекази тощо).
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката Мельник Я.Ю. які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 - адвоката Яцишиної А.П. яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Встановлено, що 31 липня 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано - Франківськ) про, що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та зроблено актовий запис за №563.
Рішенням Виноградівського районного суду від 08.04.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
За час перебування у шлюбі подружжям було придбано автомобіль BMW X5, 2007 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 ДНЗ НОМЕР_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу у ТСЦ 4121, який було зареєстровано на відповідача.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.(статті 60 СК України).
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.
Згідно із частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
При визначеності компенсації одному із подружжя, суд обґрунтовано вважав, що у ситуації, коли один із подружжя, який не користується спірним автомобілем, просить виплатити йому компенсацію вартості його частки у вказаному праві, згідно з вимогами статей 60, 61, 70, 71 СК України слід присудити відповідну компенсацію за рахунок іншого із подружжя, який цим автомобілем користується, незалежно від його згоди, тобто підлягає стягненню відповідача у користуванні якого знаходиться спірний транспортний засіб на користь позивача 250 000 грн. виходячи із вартості транспортного засобу визначеному у договорі купівлі - продажу № 2141/2022/3406208 що становить 500 000 грн.
При постановленні рішення суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги та визнав у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на спірний автомобіль і стягнув із нього на користь позивачки ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частки автомобіля у сумі 250 000 грн.
Доводи апеляційної скарги, що транспортний засіб був придбаний за власні кошти відповідача, отримані ним від підприємницької діяльності, судова колегія до уваги не приймає, оскільки такий автомобіль придбаний сторонами в інтересах сім'ї під час перебування у шлюбі.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Інші доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції оцінені з урахуванням їх розумної необхідності для цієї справи та відповідність наданих послуг видом правової допомоги, визначеними статтями 19,20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи і необґрунтованість виконаних у ній послуг сума заявлена до відшкодування у розмірі 20 000 грн. є неспівмірною і обґрунтовано задоволено частково, а саме стягнуто із відповідачки на користь позивача 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мельника Ярослава Юрійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16 серпня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 травня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ