Єдиний унікальний номер 448/615/25
Провадження № 1-кс/448/129/25
02.05.2025 м.Мостиська
Слідча суддя Мостиського районного суду Львівської області - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська клопотання представниці ТзОВ «КВОРРА» - адвокатки ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні за № 12025141230000101 від 15 квітня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,
учасники справи:
представник ТзОВ «КВОРРА» - адвокатка ОСОБА_3 (в режимі відеозв'язку),
встановила:
І. Суть питання, що вирішується
1. 30.04.2025 представниця ТзОВ «КВОРРА» - адвокатка ОСОБА_3 подала клопотання про скасування арешту майна, а саме причіпа іноземної реєстрації НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
2. В обгрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчої судді Мостиського районного суду Львівської області від 16.04.2025 по справі №448/615/25 було накладено арешт на причіп іноземної реєстрації Е041017 номер кузова НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Посилається на те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Вважає, що арешт був накладений необґрунтовано, тільки за співпадінням VIN-номеру НОМЕР_2 , без встановлення марки, типу, року випуску транспортного засобу. На даний час ТОВ «КВОРРА» є законним власником вказаного транспортного засобу, до 05.03.2025 року компанія A. Siepmann Німеччина володіла вказаним напівпричепом й була його власником з 1988 року, який зареєстрований в Німеччині й все життя знаходився на території Німеччини. А 05.03.2025 згідно рахунку НОМЕР_4 був проданий ОСОБА_4 , який 07.04.2025 року продав даний напівпричіп, згідно рахунку 25134 від 07.04.2025 ТОВ «КВОРРА» (діючому і єдиному власнику вилученого напівпричепу VIN: 10182). Зазначає, що вказаний напівпричіп компанією А. Siepmann Німеччина як власник в розшук як викрадений - ніколи не подавала. Вказує, що ухвалюючи своє рішення, слідчий суддя не з'ясував та не пересвідчився в тому, чи було взагалі вчинено кримінальне правопорушення, ким і чи обґрунтоване належним чином клопотання слідчого/прокурора та чи законні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.Вказує, що слідчим суддею, прийнято оскаржуване рішення на підставі документів, які були подані слідчим/прокурором, які нічого в процесуальному плані для втручання в право власності не доводять. Так само, вказує, що не було з'ясовано взагалі законність тимчасового вилучення майна у особи, розумність і співмірність обмеження права власності, також не з'ясовано те, що VIN-номер транспортного засобу НОМЕР_2 не є унікальним.Також вказує, що підозра у вказаному кримінальному провадженні нікому не повідомлялась. За матеріалами, які додані до клопотання слідчого за погодженням з прокурором, відсутні докази, що вказаний транспортний засіб набутий кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, з зв'язку з чим відсутня правова підстави для арешту вказаного транспортного засобу. При цьому зауважує, що не може бути метою накладення арешту на майно, що на праві власності належить ТОВ «КВОРРА» і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально - правового характеру щодо юридичної особи у зв'язку з тим, що жодній службовій особі вказаного товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.
ІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі
3. В судовому засіданні представник ТзОВ «КВОРРА» - адвокатка ОСОБА_3 підтримала подане клопотання повністю з мотивів, наведених у ньому.Вказала, що ТОВ «КВОРРА» є законним власником вказаного транспортного засобу, придбавши його у попереднього власника у Німеччині, транспортний засіб в розшук як викрадений - ніколи не подавався. Також зазначила, що арешт накладено тільки за співпадінням VIN-номеру НОМЕР_2 , без встановлення марки, типу, року випуску транспортного засобу.
4. В судове засідання слідчий СВ ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 не з'явився, подав заяву, в якій зазначив, що вирішення питання щодо скасування арешту майна покладає на розсуд суду. Долучив копію відповіді сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Львівській області від 24.04.2025, в якій вказано, що станом на 24.04.2025, транспортний засіб, а саме причіп, номерний знак німецької реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 в розшуку БД МОКП «Інтерпол» не рахується. Проте невизначений транспортний засіб з VIN: НОМЕР_2 перебуває у розшуку БД МОКП «Інтерпол» (країна ініціатор - Японія, дата викрадення - 29.08.2018 року, дата внесення до обліку - 03.09.2018 року).
5. Згідно ст.172 КПК України, неприбуття в судове засідання слідчого, власника та користувача майна не перешкоджає розгляду клопотання.
ІІІ. Встановлені слідчим суддею обставини
6. Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 16.04.2025 №448/615/25 у кримінальному провадженні № 12025141230000101 від 15 квітня 2025 накладено арешт у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження на транспортний засіб, а саме причіп іноземної реєстрації НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , житель Am Alten Bahnhof 5 45481 Mulheim an der Ruhr, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
7. З долученої слідчим до матеріалів справи відповіді Сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Львівській області від 24.04.2025 встановлено, що станом на 24.04.2025, транспортний засіб, а саме причіп, номерний знак німецької реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 в розшуку БД МОКП «Інтерпол» не рахується. Проте невизначений транспортний засіб з VIN: НОМЕР_2 перебуває у розшуку БД МОКП «Інтерпол» (країна ініціатор - Японія, дата викрадення - 29.08.2018 року, дата внесення до обліку - 03.09.2018 року).
ІV. Мотиви з яких виходить слідчий суддя і положення закону, якими він керується
8. У відповідності до ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів кримінального провадження.
9. Згідно зі ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
10. Зокрема, згідно із ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
11. Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
12. У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
13. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
14. Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
15. Положеннями ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
16. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
17. Суд наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети.
18. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. наприклад пункт 53 рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
19. Таким чином, право мирно володіти своїм майном не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
20. Дійсно в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
21. В даному випадку, як накладення арешту майна, так і процедура його зняття передбачені положеннями статей 170-174 КПК і мають відповідну юридичну основу в національному праві, що свідчить про законність втручання у право на мирне володіння майном.
22. Тому досліджуючи питання щодо обґрунтованості заявленого клопотання Суд звертається до оцінки «справедливого балансу» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
23. Зокрема, по справі метою арешту було збереження майна, як речового доказу.
24. Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
25. У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим.
V. Висновок слідчого судді
26. У даній справі арешт був накладений з метою збереження речових доказів та для можливості проведення ряду необхідних слідчих дій, які важливі для з'ясування обставин кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.
27. Враховуючи, що згідно відповіді ГУНП у Львівській області Сектору міжнародного поліцейського співробітництва від 24.04.2025 встановлено, що станом на 24.04.2025, транспортний засіб, а саме причіп, номерний знак німецької реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 в розшуку БД МОКП «Інтерпол» не рахується. А невизначений транспортний засіб з VIN: НОМЕР_2 перебуває у розшуку БД МОКП «Інтерпол» (країна ініціатор - Японія, дата викрадення - 29.08.2018 року, дата внесення до обліку - 03.09.2018 року). Водночас, представник заявника - адвокат ОСОБА_3 долучила до матеріалів справи документи, із змісту яких встановлено, що 05.03.2025 року компанія A. Siepmann Німеччина володіла вказаним напівпричепом й була його власником з 1988 року, який зареєстрований в Німеччині і там перебував. А 05.03.2025 згідно рахунку НОМЕР_4 був проданий ОСОБА_4 , який 07.04.2025 року продав даний напівпричіп, згідно рахунку 25134 від 07.04.2025 ТОВ «КВОРРА». Зазначено, що вказаний напівпричіп компанією А. Siepmann Німеччина як власником в розшук як викрадений - ніколи не подавала.
У зв'язку з чим, слідчий суддя вважає, що потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту відпала.
28. З огляду на вищевказане, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
29. Відповідно до статті 169 КПК України скасування арешту є підставою для повернення вилученого майна особі, у якої воно вилучено.
Керуючись ст.ст.107, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя,
постановила:
1. Клопотання представниці ТзОВ «КВОРРА» - адвокатки ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
2. Скасувати арешт, накладений 16.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області по справі № 448/615/25 на причіп іноземної реєстрації НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07 травня 2025.
Слідча суддя ОСОБА_7