Провадження №1-кп/447/181/25
Справа №447/1135/25
08.05.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024142330000096 від 05.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої АДРЕСА_2
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України,-
В провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 42024142330000096 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України.
Ухвалою судді від 11.04.2025 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 подала клопотання про направлення подання до Львівського апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності даного кримінального провадження, оскільки згідно з обвинувального акту, інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення за ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України мали місце за адресою м.Львів, вулиця Кульпарківська,200а та м.Львів, вулиця Володимира Великого,58, що не відноситься до територіальної юрисдикції Миколаївського районного суду Львівської області, а належить до Франківського районного суду м.Львова. Крім цього, зазначила, що з метою недопущення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що може полягати у тому, що у випадку апеляційного оскарження вироку суду з підстав порушення правил підсудності, суд дійде висновку, що судом першої інстанції було порушено правила підсудності, а відтак буде підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
У підготовчому судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечив, обвинувачена таке підтримала.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42024142330000096, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України.
Згідно з фабули обвинувачення, за ч.3 ст.332 та ч.3 ст.369-2 КК України, вбачається, що ОСОБА_4 організувала незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон та сприяла його вчиненню порадами та усуненням перешкод в м.Львові у піццерії « Челентано»", що по вулиці Кульпарківська,200А . Документи, які б сприяли незаконному перетину через державний кордон та неправомірну вигоду у розмірі 7500 доларів США отримала біля торгового центру « Ашан Південний», що по вулиці В.Великого,58 в м.Львові.
Таким чином, фактичним місцем вчинення кримінального правопорушення є: м.Львів, вулиця Кульпарківська,200а та м.Львів, вулиця Володимира Великого,58, що відноситься до територіальної юрисдикції Фпанківського районного суду м.Львова.
Відповідно до положень ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Визначення підсудності кримінального провадження проводиться слідчим та/або прокурором під час направлення обвинувального акта (ст.291 КПК України). Правильність визначення підсудності перевіряється місцевим судом під час підготовчого судового засідання (ч. 3ст. 314 КПК України).
Виходячи зі змісту ст.314 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд повинен встановити підсудність кримінального провадження. Встановлення судом до початку судового розгляду, не підсудності кримінального провадження перешкоджає його подальшому провадженню у даному суді і покладає на суд обов'язок прийняти рішення про направлення обвинувального акта до відповідного вищестоящого суду для визначення підсудності.
Основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення злочину, яке згідно з п. 1 ч. 1ст. 91 КПК України належить до обставин, що підлягають доказуванню у кожному конкретному провадженні.
Матеріали обвинувального акта щодо ОСОБА_4 не містить розумного обгрунтування причин скерування в Миколаївський районний суд Львівської області.
Згідно п.4 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
У відповідності до ч.2 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України порушення правил підсудності є безумовною підставою для скасування вироку суду.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, суд приходить до переконання, що при викладених вище обставинах обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024142330000096 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України слід направити до Львівського апеляційного суду для вирішення питання підсудності з поданням про направлення вказаного кримінального провадження з одного суду до іншого.
На підставі викладеного та керуючись ст.32,34,314,371,372 КПК України, -
постановив:
звернутися з поданням до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності кримінального провадження №42024142330000096 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1