Справа № 445/340/25
Провадження № 1-кп/445/228/25
07 травня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів Львівської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141210000648 від 20.12.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Південне Нікопольського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, такелажника інженерного відділення інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби за призовом під час мобілізації.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,-
встановив:
19.12.2024 о 22.21 год. такелажник інженерного відділення інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху двох будівель ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто будівель, що забезпечують діяльність органу державної влади, що у свою чергу загрожує загибеллю людей та іншим тяжким наслідкам, шляхом поширення неправдивих відомостей, що створюють обстановку загального страху, з метою дезорганізувати діяльність вказаного територіального центру, здійснив телефонний дзвінок із свого мобільного телефону з номером НОМЕР_2 оператору «102» Ситуаційного центру Головного управління Національної поліції у Львівській області з повідомленням про замінування двох будівель ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходяться за адресами: АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 , чим вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали будівлі, що забезпечують діяльність органів державної влади, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України.
В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав вину у вчиненому та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті. У вчиненому обвинувачений розкаявся і просить суворо його не карати.
Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали будівлі, що забезпечують діяльність органів державної влади - кваліфіковано правильно.
При призначенні покарання суд керується наступним.
Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та з'явлення зі зізнанням, обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.259 КК України.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому, суд прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства та відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому, з обвинуваченого на корись держави необхідно стягнути витрати за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні в сумі 3979,50 грн.
Керуючись ст.ст.100, 124, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
У разі звільнення з військової служби зобов'язати ОСОБА_4 згідно з ч. 1 ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 3979,50 грн.
Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, а саме - арешт майна згідно ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.12.2024.
Речові докази:
- мобільний телефон «Redmi 9C NFC» який знаходиться у спец. пакеті «Національна поліція України CRI1103748» - повернути ОСОБА_4 ;
- оптичний лазерний диск DVD-R із написами "Лайфселл 03.02.2025" - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1