Справа №442/1661/25
Провадження №2/442/756/2025
07 травня 2025 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої-судді Гарасимків Л.І., розглянувши в залі суду в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», від імені якого діє представник позивача - адвокат Котницький Іван Олексійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», від імені якого діє представник позивача - адвокат Котницький Іван Олексійович звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.06.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та громадянином ОСОБА_1 , було укладено договір кредиту №625/08/1-134.
Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п. 1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариста «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 10 000,00 дол. США.
12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа- Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичний осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Відповідно до Договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.
Відповідно до виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.09.2018 року на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором № 625/08/1-134 від 11.06.2007 року, в розмірі 416 017,79 грн., дане рішення відповідачами не виконано.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо: він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до пункту 6.2. договору про відкриття кредитної лінії №119 та аналогічного пункту у договорі №120 нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цих договорів із розрахунку 360 днів у році, їх нарахування починається з дня надання кредиту ( включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів, тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 61 855,58 грн., сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 236 618,55 грн., отже за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим (Постанова Верховного суду України від 26.04.2017р. справа № 3-1522 гс 16, та ), а тому виникла необхідність звернутися до суду.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
27.03.2025р. від представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» поступила заява про розгляд справи без участі представника, проти заочного рішення не заперечують.
02.05.2025р. від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Копанського М.Л. поступили письмові пояснення по справі, просить в задоволенні позову відмовити, відтак суд знаходить можливим провести розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, долучені до справи, суд встановив наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що дійсно, 11.06.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та громадянином ОСОБА_1 , було укладено договір кредиту №625/08/1-134.
Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п. 1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариста «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року, та відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 10 000,00 дол. США
Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа- Банк» від 12.08.2022р. було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк» та відповідно внесено зміни до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції, 30.11.2022 року було змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Не оспорюється в судовому засіданні той факт, що позивач посилається на те, що відповідно до Договору, відповідач повинен виконувати всі умови, зазначені в Договорі та відповідно повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором, тощо, та згідно представленого виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду від 28.09.2018р. на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №625/08/1-134 від 11.06.2007року в розмірі 416 017,79 грн. та дане рішення відповідачами не виконано.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно ст.11 ЦК України, Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст.625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.1048 Цивільного Кодексу України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до вимог ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Також, згідно ч. 2ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1статті 612 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду у справі № 442/6562/16- від 28 вересня 2018 року, позов задоволено та стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 11 червня 2007 року №625/08/1-134 у розмірі 416 017,79 грн; 6 240,27 грн у відшкодування судового збору.
Як вбачається із Постанови Львівського апеляційного суду від 23.12.2021р., апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 вересня 2018 року , без змін.
09 березня 2023 року приватним виконавцем Маковеньким З.В. відкрито виконавче провадження №71252376 по виконанню виконавчого листа № 4^5/6562/16-н від 17.02.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором від 11.06.2007 року №625/08/1-134 у загальному розмірі 416 017,79 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 248 264,76 грн.; заборгованості за відсотками - 102 348,07 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 31 563,06 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків - 33 841,89 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - 6 240,27 грн. судового збору.
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк» посилається на той факт, що на сьогоднішній день не виконано рішення суду, однак 20 квітня 2023 року приватним виконавцем Маковецьким З.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №71252376 на підставі п.9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого листа №442/6562/16-ц.
Крім того, судом враховано те, що відповідно до ч.2 ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
23 грудня 2021 року Постановою Львівського апеляційного суду рішення Дрогобицького міськрайонного суду у справі №442/6562/16 залишено без змін і дане рішення набрало законної сили, відтак станом на 23 грудня 2021року підтверджена сума заборгованості у сумі 416 017,79 грн., однак як вбачається із розрахунку заборгованості інфляційних витрат нарахованих в порядку ст.625ЦК та розрахунку 3% річних на суму заборгованості згідно рішення суду не відповідає дійсності, так як станом на березень 2017 року не існувало заборгованості у сумі 416017,79грн.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей.
Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обгрунтованого рішення.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №703/2718/16 нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, зокрема цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний, тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обгрунтованості вимог пред'явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позиваче обгрунтованості заперечень відповідача. Пріоритету доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).
У ситуації, коли позивач не довів права на позов у матеріально-правому сенсі, суд не вправі робити висновок по суті позовних вимог про правомірність або неправомірність дій відповідача, чинність або дійсність укладеного правочину тощо (Постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/310/17).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша етапі 12 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача, отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову АТ «Сенс Банк».
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк», від імені якого діє представник позивача - адвокат Котницький Іван Олексійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі :
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вулиця Велика Васильківська, 100).
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 .
Суддя Гарасимків Л.І.