Справа №333/3954/25
Провадження №1-кс/333/1648/25
Іменем України
08 травня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про незаконне затримання та позбавлення волі, зобов'язання звільнення незаконно затриманої особи,
До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в порядку ст.206 КПК України, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині незаконного затримання особи та зобов'язання звільнення незаконно затриманої особи.
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що 02.05.2025 року о 10-00 годині на блокпосту між м.Дніпро та м.Запоріжжя ОСОБА_3 був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Потім був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Звідти його вже не випустили. Згодом, ОСОБА_4 , який залишився чекати біля будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомили, що ОСОБА_3 пройшов ВЛК та його визнано придатним і він буде мобілізований. 05.05.2025 року ОСОБА_3 написав своєму синові, що його везуть на навчання у м.Новомосковськ. Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_2 просить визнати незаконним затримання ОСОБА_3 , постановити ухвалу про зобов'язання посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно звільнити ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження за даним клопотанням слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув'язнення», підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
З наведених норм закону слідує, що ст. 206 КПК України врегульовано порядок здійснення контролю слідчим суддею щодо законності тримання осіб під вартою в межах кримінально-процесуального закону. Зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (яка позбавлена свободи), слідчий суддя уповноважений під час розгляду скарги на незаконне тримання під вартою або іншого клопотання (скарги), розгляд яких віднесено до його повноважень та які подані в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно норм кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції, а затримання уповноваженими службовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян та їх утримання на території збірного пункту не є незаконним позбавленням особи свободи в розумінні ст.206 КПК України.
Як слідує з матеріалів клопотання, заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.206 КПК України, в якому просить зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно звільнити ОСОБА_3 .
Разом з тим, як зазначено вище, ст.206 КПК України регулює відносини під час досудового розслідування, а саме - запобіжні заходи, затримання особи, а слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою, органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Положеннями ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідуванню.
Водночас зазначені у клопотанні адвоката правовідносини виходять за межі норм КПК України, оскільки не стосуються кримінального провадження, а є незгодою із діями посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаними з мобілізацією.
Відтак, ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінального процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
При цьому, у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_3 службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Викладені в клопотанні обставини не стосуються правовідносин, які регулюються нормами КПК України, оскільки слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні, а в матеріалах клопотання відсутні докази того, що ОСОБА_3 був затриманий в порядку КПК України.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для відкриття провадження по даному клопотанню, оскільки повноваження слідчого судді не поширюються на дії та бездіяльність службових осіб поза межами конкретного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 206, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про незаконне затримання та позбавлення волі, зобов'язання звільнення незаконно затриманої особи.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1