Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/909/25
Провадження №: 2/332/1247/25
06 травня 2025 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Сапунцова В.Д. за участі секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд.12, офіс 1007, ЄДРПОУ 42436323) в особі представника позивача Кумко Оксани Дмитрівни до ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ФІНАНС» (надалі - позивач/ТОВ «ОМЕГА ФІНАНС») звернулося до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 28.03.2018 між АТ «Юнекс Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17.41.0318.ФО_К.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальнику в розмірі 29000,00 грн терміном користування до 28.03.2021.
Додатком № 1 до кредитного договору № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за цим договором.
Відповідно до графіку погашення, кредит надавався строком з 28.03.2018 по 28.03.2021.
За цей період позичальник, крім тіла кредиту 29000,00 грн., мав також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 4,32 грн. та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 31215,60 грн.
Факт видачі АТ «Юнекс Банк» та отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника.
АТ «Юнекс Банк» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з чим у останньої утворилась заборгованість в розмірі 36995,55 грн, яку він просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2025 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позову, просив розгляд справи проводити за відсутності його представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому процесуальним законом порядку шляхом через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У розумінні статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 28.03.2018 між АТ «Юнекс Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17.41.0318.ФО_К.
Згідно умов вказаного договору ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 29000,00 грн терміном користування до 28.03.2021 року, а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором.
Додатком № 1 до Паспорту споживчого кредиту (кредитного договору № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018) визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором.
Відповідно до Графіку погашення кредит надавався строком з 28.03.2018 року по 26.03.2021 рік.
За цей період позичальник, крім тіла кредиту 29000,00 грн., мав також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 4,32 грн, комісії за обслуговування кредиту у сумі 31215,60 грн.
Загальна сума платежів за кредитом протягом дії договору мала скласти 60219,92 грн.
Факт видачі АТ «Юнекс Банк» та отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника.
Станом на 31.03.2021 року згідно графіку погашення відповідач не виконав свої зобов'язання по кредитному договору в частині повернення тіла кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом. Кількість днів прострочення станом на 31.03.2021 року склала - 630 днів.
Відповідно до пп. 3.2.6. пункту 3.2 кредитного договору № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 р. визначено, що Сторони дійшли згоди, що у випадку порушення Позичальником однієї або декількох умов цього Договору, а також п. 3.2.2, п. 2.3, цього Договору, у т.ч. несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, які сплачується Позичальником згідно з пп. 1.5.1 та несвоєчасної сплати комісії за обслуговування кредиту згідно пп. 1.5.3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 200.00 (двісті гривень 00 копійок).
Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 р. за
порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу.
Враховуючи дане положення Договору банком були нараховані відповідачу штрафні санкції за кожен день прострочення платежу до 31.03.2021 року включно в розмірі 3092,66 грн.
28.03.2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було АТ «Юнекс Банк».
Переможцем електронного аукціону є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-03-19-000106-1, сформованого 28.03.2021 року.
31.03.2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №31/03-2021, відповідно до якого АТ «Юнекс Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» права вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018, укладеного між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 .
Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає 36995,55 грн, з яких: 15690,99 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 2,80 грн - прострочені проценти за кредитом; 18209,10 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3092,66 грн - штрафи, пені.
18.10.2021 року позивачем було направлено на адресу Відповідача ( АДРЕСА_2 ) повідомлення про відступлення права вимоги № 10-21/3113/Ф, надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018, яка складала 36995,55 грн.
Поштове відправлення № 05 050 296 298 08, яким було надіслано Повідомлення про відступлення права вимоги відповідачу, було повернуто відправнику ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» із відміткою на конверті «повертається за закінченням терміну зберігання».
Згідно із вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст.ст. 610,612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
На підставі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідачем не спростовано факту отримання грошових коштів від банку за вищезазначеним кредитним договором у цій справі.
Належні, допустимі докази того, що відповідач у добровільному порядку погасив вищезазначену заборгованість за договором станом на час розгляду судом у матеріалах цієї справи відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 в розмірі 36995,55 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 000,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду копію договору про надання правничої допомоги від 03.02.2025, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Немесіда» та ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», копію акта наданих послуг від 18.02.2025, згідно з яким Адвокатським об'єднанням «Немесіда» надало клієнту ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» такі послуги: вивчення матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 р., проведення правового аналізу та визначення правової позиції за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 р. вартістю 2400,00 грн., складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 р. також підготовка доказів до неї та інших документів, аналіз судової практики по даній категорії справ вартістю 3600,00 грн, всього на суму 6 000,00 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 № 10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.
Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 17.41.0318.ФО_К від 28.03.2018 р. в розмірі 36995 (тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 55 коп., яка складається із: простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15690,99 грн., прострочених процентів за кредитом у розмірі 2,80 грн., простроченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 18209,10 грн., штрафи, пені в розмірі 3092,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 06.05.2025.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, б. 12, оф. 1007 код ЄДРПОУ: 42436323;
відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя В.Д. Сапунцов