Справа № 629/4681/24
Провадження № 2/629/35/25
08.05.2025 м.Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судових засідань - Дохненко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та уточненим позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_4 , яка на день смерті мешкала в м. Лозова, Харківської області. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, площею 6,4979 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкоємцем на вказане майно є він згідно ст. 1262 ЦК України. Крім нього, у спадкодавця є спадкоємці за законом, діти спадкодавця: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В шлюбі сестра на час смерті не перебувала. Батьки спадкодавця померли. Заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався. Звернувшись до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, у вчинені вказаної дії йому було відмовлено і роз'яснено, що на момент смерті спадкодавця з нею були зареєстровані сини спадкодавця ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які згідно п.3 ст. 1268 ЦК України вважаються таким, що прийняли спадщину. Вказав, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з 2005 року не мешкали за місцем реєстрації разом з ОСОБА_4 , їх особистих речей в квартирі немає. Їх реєстрація за адресою: АДРЕСА_1 була формальною. Вважає, що сам по собі факт реєстрації відповідачів разом зі спадкодавцем на час смерті не свідчить про те, що вони прийняли спадщину після смерті матері. Заяву про прийняття спадщини відповідачі до нотаріальної контори не подавали. Вказав, що через відсутність встановленого юридичного факту не проживання відповідачів зі спадкодавцем, він, як спадкоємець за законом, який спадщину прийняв в установлені законом строки, позбавлений можливості оформити її на своє ім'я, у зв'язку з чим змушений звертатися до суду з даним позовом. В уточненій позовній заяві представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 просила визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 6,4979 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323986500:02:000:0166 та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті його сестри ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, відзив на позов не надали.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в раз якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.06.2023 року (а.с.11).
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.09.1968 року (а.с.12).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00041675103 від 03.10.2023 року, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.41-42).
Згідно повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00041675146 від 03.10.2023 року, №00041650879 від 02.10.2023 року, ОСОБА_8 04.06.1983 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , у зв'язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_10 . 04.07.1986 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , у зв'язку з цим змінила прізвище на ОСОБА_12 (а.с.34-35, звор.бік а.с.42-44).
Отже, позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_4 .
Їх батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_3 від 10.12.2008 року та серії НОМЕР_4 від 27.07.2012 року (а.с.13,14).
ОСОБА_4 мала двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копіями повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00041675245 від 03.10.2023 року, №00041650942 від 02.10.2023 року (а.с.36-37, звор.бік а.с.44-45).
Із копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.05.2013 року вбачається що ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 6,4979 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).
Із інформації відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , окрім ОСОБА_4 зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.15).
Із копії спадкової справи №152/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади М.В. із заявою на прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_4 , на підставі чого була заведена спадкова справа (а.с.32-45).
Із листа приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади М.В. від 07.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті сестри ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті спадкодавця з нею були зареєстровані її сини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які згідно п.3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину (а.с.17).
Як зазначає позивач у позові, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2005 року не мешкають за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , їх особистих речей в квартирі немає. Їх реєстрація була формальна.
Факт не проживання відповідачів за вказаною адресою підтверджується актом, складеним ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 15.07.2024 року (а.с.18-20).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За правилами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншими особами.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі №464/566/19 якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17-ц (провадження № 61-27212св19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452св18).
Дослідженими судом доказами підтверджено факт постійного не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем своєї реєстрації станом на 31.05.2023 року, на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 . Також суд враховує ту обставину, що відповідачі, не проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подали, тому останні не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4
При цьому згідно з постановою Верховного Суду від 23.03.2023 року по справі №361/6522/20 вимога про встановлення факту постійного непроживання зі спадкоємцем не є належним способом захисту порушеного права, а є лише підставою для вимоги про визнання права на спадкове майно.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, оцінивши досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12,81,247,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку, площею 6,4979 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323986500:02:000:0166 та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті його сестри ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. А. Мицик