Справа № 215/6027/24
6/215/95/25
08 травня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,
при секретарі судового засідання - Савельєвої Л.А.,
за участю: представника заявника - Рабко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 м. Кривого Рогу в режимі відеоконференції заяву представника відповідача ОСОБА_1 , про відстрочення виконання рішення суду по справі №215/6027/24 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків,-
04.04.2025 представник відповідача Рабко Т.О. звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду по справі №215/6027/24 за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Північний ГЗК» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків.
В обґрунтування заяви вказує, що 25.11.2024 Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі №215/6027/24 яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до ПрАТ «Північний ГЗК» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків. Вказаним рішенням стягнуто з ПрАТ «Північний ГЗК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 360 000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено, при цьому 03.04.2025 Дніпровський апеляційний суд ухвалив постанову, якою залишив рішення суду першої інстанції без змін. Рішення суду набрало законної сили 03.04.2025р., відповідач має намір здійснити виконання рішення, що набуло законної сили, у добровільному порядку. Проте, нажаль, відповідач позбавлений такої можливості, оскільки матеріали справи не містять банківських реквізитів позивача.
Зазначає, що на думку відповідача, для своєчасного та оперативного виконання судового рішення позивач мав надати суду інформацію про актуальні банківські реквізити, які можуть бути використані відповідачем для виконання судового рішення.
Представник заявника, ОСОБА_1 , в судовому засіданні на задоволенні заяви наполягає, вказує, що Національним банком України встановлено обмеження щодо суми переказу коштів, також вони не мають рахунку позивача, а тому не мають можливості виконати рішення добровільно .
Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд вважає необхідним в задоволенні заяви відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2024 позов ОСОБА_2 до ПрАТ «ПівнГЗК» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків - задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_2 360000 грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов'язкових платежів та стягнуто судовий збір у розмірі 3600,00 грн. на користь держави.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.04.2025 рішення від 25.11.2024 залишено без змін.
Щодо відстрочення виконання рішення суду, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до частини 7 цієї ж статті, у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення або розстрочення виконання рішення; 3) забезпечення виконання рішення; 4) повернення судового збору; 5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 6) дату складення повного судового рішення.
Крім того, згідно ст.129-1 Конституції України передбачено обов'язковість судового рішення.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження",виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до вимог частини 1статті 435 Цивільного процесуального кодексу України,за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України,підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Приписами ч.ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.
Системне тлумачення положень ст.435ЦПК України і ст.33ЗУ «Провиконавче провадження» свідчить про те, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не єбезумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.
Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Згідно висновку Верховного Суду від 28 травня 2024 року 906/1035/23 відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Посилання представника відповідача на відсутність відомостей про банківські рахунки позивача є не перешкодою для виконання судового рішення. Позивач має право на власний розсуд обирати або примусовий або добровільний спосіб виконання рішення суду.
Крім того, слід звернути увагу, що цивільне процесуальне законодавство не містить норми закону, що зобов'язує позивача при зверненні до суду зазначати його банківські рахунки, а тому відсутність в позові даної інформації жодним чином не порушує прав відповідача, як учасника справи.
Аналізуючи вищевикладені норми права, враховуючи, що представник відповідача не надала доказів на обґрунтування вимог про необхідність відстрочення судового рішення,суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви та відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 5,12,81,435 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі №215/6027/24 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків - відмовити.
Ухвалу складено, підписано та проголошено суддею 08 травня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.