Справа № 182/7462/24
Провадження № 2/0182/331/2025
Іменем України
07.05.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Сердечної В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі заяву представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування (Служба у справах дітей) виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком -
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування (Служба у справах дітей) виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.
Крім того, на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від представника позивача ОСОБА_1 надійшли заяви про забезпечення позову. В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 22 листопада 2024 року рішенням Нікопольського міськрайонного судуДніпропетровської області по справі № 182/5202/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований відділомдержавної реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю реєстраційної службиНікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області 06вересня 2014 року, за актовим записом № 459, було розірвано.В грудні 2024 року, з огляду на мінливу, безсистематичну та безвідповідальнуповедінку матері хлопчика щодо рідного сина, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про визначення місця проживання дитиниразом із ним.22.01.2025 року рішенням Виконавчого комітету Царичанської селищної радиДніпровського району Дніпропетровської області № 13 було затверджено висновок провизначення місця проживання ОСОБА_4 разом із батьком.12.02.2025 року рішенням Виконавчого комітету Царичанської селищної радиДніпровського району Дніпропетровської області № 44 визначено порядокспілкування ОСОБА_3 з малолітнім сином.08.03.2025 року ОСОБА_3 вирішила зустрітись з хлопчиком.Дотримуючись положень рішення № 44, ОСОБА_2 незаперечував проти зустрічі дитини із матір'ю.Втім, 08.03.2025 року, після 15 год. 00 хв., ОСОБА_3 неповернула дитину батькові ОСОБА_2 .В цей же день, 08.03.2025 року, ОСОБА_2 звернувся до відділення № 4 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП вДніпропетровській області із заявою з приводу порушення ОСОБА_3 виконання рішення Виконавчого комітету Царичанськоїселищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 13 від 22.01.2025року. При цьому, рішенням Виконавчого комітету Царичанської селищної радиДніпровського району Дніпропетровської області № 44 від 12.02.2025 року до рішеннявід 22.01.2025 року було внесено зміни та визначено порядок спілкування ОСОБА_3 із малолітнім сином ОСОБА_4 . З 08.03.2025 року по дату звернення із даною заявою ОСОБА_3 порушуються положення 2-х вищезазначених рішень Виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, адже: по-перше, 08.03.2025 року ОСОБА_3 під час зустрічі з малолітнім сином в н.п. Царичанка, близько 16 год. 20 хв., без згоди батька самостійно змінила місце проживання ОСОБА_4 , чим порушила п.1 рішення Виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 22.01.2025 року № 13; по-друге, 08.03.2025 року ОСОБА_3 мала б до 15 год. 00 хв. повернути ОСОБА_4 батьку - ОСОБА_2 , однак, зазначеного не зробила, чим порушила вимоги абзацу 1-го п.1 рішення Виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 12.02.2025 року № 44; по-третє, згідно з абзацом 3-м п.1 рішення Виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 12.02.2025 року № 44, ОСОБА_3 мала право забирати малолітнього сина на 15 календарних днів у зимовий період та 15 календарних днів у літній період з можливістю виїзду дитини за межі Дніпропетровській області по території України, однак, таке правило передбачене для матері дитини тільки у зимовий та літній період, а не весняний. Відтак, ОСОБА_3 було порушено, абзац 3-й п.1 рішення Виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 12.02.2025 року № 44; по-четверте, ОСОБА_3 не повідомила батька дитини ОСОБА_2 про точне місцезнаходження їхнього спільного малолітнього сина. Згідно з копією довідки № 25 від 17.03.2025 року, ОСОБА_4 є учнем 4-го класу Бабайківського ліцею Царичанської селищної ради. З 10.03.2025 року хлопчик не відвідує заняття в Бабайківському ліцеї Царичанської селищної ради. 17.03.2025 року представником позивача по справі № 182/7462/24 до суду було подано: заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог вимогою про відібрання дитини; заяву про забезпечення позову шляхом встановлення зустрічей батька з сином. 18.03.2025 року ОСОБА_3 на ім'я директора Бабайківського ліцею Царичанської селищної ради в електронному вигляді подано заяву щодо видачі їй особової справи ОСОБА_4 задля переведення хлопчика до 4-А класу Нікопольського ліцею № 4 Нікопольської міської ради. Проаналізувавши дану заяву та довідку до неї, ОСОБА_2 вбачає необхідність у зверненні до суду із ще однією заявою про забезпечення позову. Тому, на підставі викладеного, представник позивача змушена звернутись до суду та просить забезпечити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 по справі № 182/7462/24 шляхом встановлення заборони ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на вчинення дій із переведення ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з Бабайківського ліцею Царичанської селищної ради в будь-який інший навчальний заклад.
Окрім цього, в матеріалах справи міститься ще одна заява про забезпечення позову, обставини та суть звернення є ідентичними з заявою вищевказаною, проте, заходи забезпечення позову полягають в тому що, представник позивача просить суд тимчасово, до вирішення судом питання про місце проживання дитини, забезпечити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 по справі № 182/7462/24, шляхом встановлення зустрічей батька з сином ОСОБА_4 без присутності матері ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб, безперервно з 8 год. 00 хв. кожного понеділка до 18 год. 00 хв. кожної п'ятниці за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічей дитини з батьком у встановлений судом графік побачень.
В судовому засіданні представник позивача заяви про забезпечення позову підтримала та на їх задоволенні наполягала. Додатково суду пояснила, що з 08.03.2025 року її довіритель з сином не спілкується, оскільки відповідачка не дозволяє.
Відповідачка та її представник в судове засіданні не прибули, хоча, повідомлялись належним чином. Представник відповідача в телефонному режимі повідомила, що з 07.05.2025 року по 22.05.2025 року знаходиться у відпустці, тому, проти розгляду заяв про забезпечення позову у її відсутність не заперечує.
Представник третьої особи проти забезпечення позову не заперечує.
Суд, вислухавши присутніх в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, на що суд, вкотре, звертає увагу, предметом позовних вимог є визначення місця проживання дитини з батьком - позивачем по справі, який, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, просить суд встановити заборону ОСОБА_3 вчиняти дії із переведення ОСОБА_4 з Бабайківського ліцею Царичанської селищної ради в будь-який інший навчальний заклад та встановити зустрічі батька з сином ОСОБА_4 без присутності матері ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб, безперервно з 8 год. 00 хв. кожного понеділка до 18 год. 00 хв. кожної п'ятниці за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічей з батьком у встановлений судом графік побачень.
При цьому, заявником та його представником заявлено вимогу щодо визначенням порядку зустрічей з дитиною, а також вимоги зобов'язального характеру щодо відповідачки по справі, зокрема, щодо встановлення заборони ОСОБА_3 на вчинення дій із переведення ОСОБА_4 з Бабайківського ліцею Царичанської селищної ради в будь-який інший навчальний заклад, що, фактично, є самостійною позовною вимогою, яка повинна розглядатись в рамках конкретної цивільної справи, тобто, дана вимога може бути кінцевим результатом по справі, у разі задоволення вимог позивача або, в іншому випадку, заяви даних вимог безпосередньо відповідачкою по справі.
При цьому, заявник, звертаючись до суду з вимогою про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони ОСОБА_3 на вчинення дій із переведення ОСОБА_4 з Бабайківського ліцею Царичанської селищної ради в будь-який інший навчальний заклад та встановлення зустрічей батька з сином ОСОБА_4 без присутності матері ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб, безперервно з 8 год. 00 хв. кожного понеділка до 18 год. 00 хв. кожної п'ятниці за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічей дитини з батьком у встановлений судом графік побачень, фактично є вирішенням спору по суті без дослідження обставин, визначених ст.161 СК України.
Статтями 160-161 СК України передбачено порядок вирішення питання батьками щодо визначення місця проживання дитини. Зокрема, питання визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, вирішується в основному батьками спільно (ч.1 ст.160 СК України).
За наявності спору між батьками, які проживають окремо, щодо місця проживання малолітньої дитини, такий спір вирішується органом опіки та піклування або судом (ч.1 ст.161 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини, беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, зі змісту ст.ст.160-161 СК України, слід зробити висновок, що вирішення питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини визначаються органом опіки та піклування за заявою того з батьків, хто бажає визначити її місце проживання чи судом - шляхом пред'явлення відповідного позову.
В свою чергу, вимоги заяви про забезпечення позову в даній справі за своїм змістом є нічим іншим як зверненням до суду про визначення місця проживання дитини з ним, яке, відповідно до вимог ст.161 СК України, є самостійним способом захисту порушеного права й може бути оформлено лише шляхом пред'явлення відповідного позову, з яким позивач і звернувся до суду.
Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд, також, вважає за необхідне звернути увагу на те, що визначення місця проживання дитини із матір'ю чи батьком, в тому числі, тимчасове, є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог у даній справі, а отже, забезпечення позову в такий спосіб прямо заборонено законом.
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.81, 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування (Служба у справах дітей) виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити заявнику.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал