Справа № 182/995/25
Провадження № 2/0182/1370/2025
Іменем України
23.04.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Червоногригорівської селищної територіальної громади в особі Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом -
ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Червоногригорівської селищної територіальної громади в особі Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який позивачу доводиться батьком та який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, разом з померлим на день його смерті за однією адресою були зареєстровані: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невістка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, до складу якого входить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (який складається з: житлового будинку (літ.«А»), загальною площею 65,5 кв.м, житловою площею 38,1 кв.м; літньої кухні (літ.«Б»); вбиральні (літ.«В»); гаражу (літ.«Г»); підвалу (літ.«Д»); сараю (літ.«Е»); сараю (літ.«Ж»); сараю (літ.«З»); котельні (літ.«И»); споруджень (№ 1-4, І), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, а саме: 28 вересня 1998 року, ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений Борщ Катериною Михайлівною, секретарем Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за № 113, згідно з яким усе належне йому майно, де б воно не було і з чого не складалось заповідав своєму сину ОСОБА_7 . Зазначений заповіт за життя спадкодавця не змінювався та не скасовувався. Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , немає. Мати позивача - дружина померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 09 січня 1997 року Виконавчим комітетом Придніпровської сільської Ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 03 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Щодо сестри - доньки померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не має інформації про її місце перебування чи проживання, оскільки зв'язок із нею не підтримується, а також відсутні будь-які копії її документів. У вересні 2023 року позивач звернувся до Комунального підприємства «Нікопольське РБТІ» ДОР» з метою складання та отримання технічного паспорта та надання інформації щодо наявності реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. 06 жовтня 2023 року Позивачу було надано довідку № 293 від 06.10.2023 року, у якій зазначено, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року, не зареєстровано. 18 вересня 2024 року позивач звернувся до Першої нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_3 та отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, із зазначенням причини такої відмовив: «Для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , спадкоємець повинен надати до нотаріальної контори оригінал документа, який підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначене майно, згідно ст.325, 328 ЦК України, гл.10, розділ 4, п.4.15 «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». У зв'язку з чим вчинити нотаріальну дію, а саме: видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок не має можливості та є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії». Тому, на підставі викладеного, представник позивача змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку (літ.«А»), загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею - 38,1 кв.м.; літньої кухні (літ.«Б»); вбиральні (літ.«В»); гаражу (літ.«Г»); підвалу (літ.«Д»); сараю (літ.«Е»); сараю (літ.«Ж»); сараю (літ.«З»); котельні (літ.«И»); спорудження (№ 1-4, І), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи. Від його представника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає (а.с.50-51).
Представник відповідача про розгляд справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, надав до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності та прийняти законно рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.53-54).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7). Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, до складу якого входить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (який складається з: житлового будинку (літ.«А») загальною площею 65,5 кв.м, житловою площею 38,1 кв.м; літньої кухні (літ.«Б»); вбиральні (літ.«В»); гаражу (літ.«Г»); підвалу (літ.«Д»); сараю (літ.«Е»); сараю (літ.«Ж»); сараю (літ.«З»); котельні (літ.«И»); споруджень (№ 1-4, І), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16). За життя померлий розпорядився належним йому майном та склав заповіт, згідно якого усе належне йому майно, де б воно не було і з чого не складалось заповідав позивачу по справі ОСОБА_7 (а.с.9). У вересні 2023 року позивач звернувся до Комунального підприємства «Нікопольське РБТІ» ДОР», з метою складання та отримання технічного паспорта та надання інформації щодо наявності реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і 06 жовтня 2023 року отримав довідку № 293 від 06.10.2023 року, в якій зазначено, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року, не зареєстровано. 18 вересня 2024 року позивач звернувся до Першої нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька, однак, постановою від 18 вересня 2024 року у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено з причини відсутності оригіналу документа, який підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначене майно, згідно ст.325, 328 ЦК України, гл.10, розділ 4, п.4.15 «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (а.с.29).
У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача з даним позовом стали обставини, які свідчать про той факт, що в позасудовому порядку останній позбавлений вчинити дії щодо успадкування майна, оскільки відсутній оригінал документа, який підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначене майно, згідно ст.325, 328 ЦК України. Натомість, судом, в ході розгляду справи, були досліджені подані документи, а також на підтвердження посилань на обставини справи були витребувані документи, які мають істотне значення для розгляду справи по суті. Так, зокрема, судом встановлено, що у погосподарській книзі за 1996-2000 роки міститься запис, що власником житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 (а.с.19-20). Також, у Розділі ІV. Земля, в приватній власності та користуванні громадян погосподарської книги на 1996-2000 рр. наявний запис про те, що, на підставі рішення № 68 від 27.12.1995 року VIII сесії XXII скликання, ОСОБА_9 було відведено 0,16 гектара землі, в тому числі: (1) під будівлями для обслуговування житлового будинку і господарських будівель; (2) під ріллею; (3) під багаторічними насадженнями (а.с.24). Окрім цього, згідно із додатком до рішення № 68 сільської Ради народних депутатів від 27 грудня 1995 року ОСОБА_9 на приватизацію було виділено земельну ділянку під будівництво та обслуговування будинків (присадибні) за АДРЕСА_1 (а.с.26-28).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також той факт, що в іншому порядку позивач позбавлений можливості вчинити дії щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом, при цьому, у суду сумніву не викликає той факт, що спадкове майно, в дійсності, належить ОСОБА_9 , тому звернення до суду з даним позовом, згідно зі ст.16 ЦК України, як спосіб захисту права, є, зокрема, визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1217, 1218, 1220, 1225, 1234, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 13, 81, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Червоногригорівської селищної територіальної громади в особі Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку (літ.«А») загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею - 38,1 кв.м.; літньої кухні (літ.«Б»); вбиральні (літ.«В»); гаражу (літ.«Г»); підвалу (літ.«Д»); сараю (літ.«Е»); сараю (літ.«Ж»); сараю (літ.«З»); котельні (літ.«И»); спорудження (№ 1-4, І), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського Апеляційного суду Дніпропетровської області Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал