Справа № 199/4854/25
(3/199/2765/25)
іменем України
07.05.2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 289422 водій ОСОБА_1 03.04.2025 року о 10 год. 00 хв. в м.Дніпро по вул. Івана Нечуя-Левицького (Каруни), 16 керував транспортним засобом Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, неодноразово викликався під час складання протоколу та судовою повісткою шляхом направлення поштового повідомлення, тобто судом вжиті вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та забезпечено можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, клопотань про його відкладення не надавав, причини неявки суду не повідомив, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст.280 КУпАП для встановлення в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення має бути доведено, зокрема факт керування нею транспортним засобом, факт відмови від проходження згідно із встановленим порядком огляду на стан сп'яніння.
Порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння закріплений в ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 року № 1452/735 МВС України, МОЗ України.
Так, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В судовому засіданні досліджені такі наявні в матеріалах справи письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 2899422 від 03.04.2025 року, зміст якого викладено вище; рапорт помічника чергового ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області за ЄО №12642 від 03.04.2025 щодо реєстрації та опрацювання заяви ОСОБА_2 ; письмові пояснення свідка ОСОБА_2 диски DVD - R, на яких збережені відеозаписи з нагрудних відео регістраторів № 471041, 470373, 470461 під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 .
Під час перегляду вказаних відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , спав. Коли поліцейські його розбудили, то повідомили, що їх викликав свідок, який бачив, як автомобіль здійснював рух та зупинився посеред дороги. Під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння останній відмовлявся, оскільки заперечував факт керування транспортним засобом. Щодо свого стану повідомив, що вживав енергетик. Після чого, на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому, відеофіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки поліцейськими долучені до адміністративного матеріалу диски DVD - R не містить.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 03.04.2025 року, приблизно о 09:30 годині, він прийшов на паркувальний майданчик за адресою: м.Дніпро, вул. Каруни, 16, де побачив автомобіль Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився водій. Вказаний автомобіль привернув його увагу, оскільки був недбало припаркований. Однак, він не бачив, коли та хто паркував вказаний автомобіль, на момент його виявлення він був не заведений. Приблизно о 12 годині свідок знову опинився на паркувальному майданчику, де вищевказаний автомобіль продовжував стояти. При цьому, він побачив на ньому ввімкнені задні стоп-сигнали, а водій в цей час спав в салоні, зсунувшись вбік, звук двигуна він не чув. Вказані обставини викликали у свідка занепокоєння за стан здоров'я водія вказаного автомобіля, внаслідок чого останній викликав поліцію. Факту руху вказаного автомобіля він не бачив. Надаючи пояснення поліцейським, що бачив як вказаний автомобіль припаркувався в дворі приблизно о 10-00 год., він мав на увазі, що він вже там стояв.
Оцінюючи зазначені докази, судом бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення, як і рапорт поліцейського, самі по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являють собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Однак, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який заперечується його послідовними поясненнями під час оформлення адміністративного матеріалу. При цьому, під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого транспортного засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керую особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В той же час, викладені в рапорті поліцейського відомості щодо факту керування транспортним засобом спростовуються в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що не бачив, як вказаний автомобіль рухався, зокрема, коли і ким він припаркувався. Також, свідок ОСОБА_2 підтвердив, що коли він повторно бачив автомобіль, то останній стояв в попередньому положенні.
Вказане в сукупності з тим, що автомобіль Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , коли поліцейські підійшли до нього, був зачинений, а ОСОБА_1 в ньому спав, факт керування ним не зафіксовано, останній повідомляв, що не керував ним, свідчить про недоведеність факту керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом та його зупинку поліцейськими, що є обов'язковим елементом складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність в судовому засіданні доказами складу інкримінованого особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
В Постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) Верховний Суд висловив правову позицію, згідно якої у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ч.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.В. Машкіна