07.05.2025 Суддя Попова В. О.
Справа № 644/3977/25
Провадження № 6/644/121/25
Іменем України
07 травня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання представника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Вікторії Анатоліївни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «Гефест»,
06 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло відповідне подання. В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні в службі знаходиться виконавче провадження №37567022 з виконання виконавчого листа № 2-693/2011 виданого11.12.2012 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 88 030,48 грн на користь ТОВ «Фінансова
компанія «Гефест». За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.Під час примусового виконання рішення головним державним виконавцем Форсюк К.А. неодноразово здійснювались виходи за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 , однак потрапити до квартири боржника з метою перевірки її майнового стану не виявилось можливим, оскільки двері ніхто не відчиняв в дверях квартири залишались виклики державного виконавця з вимогою явки боржника до відділу. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. У зв'язку з тим, що боржник ухиляється від його виконання, не вживає жодних заходів для його виконання, просили тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорту боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом№ 2-693/2011 виданим 11.12.2012 Ленінським районним судом м. Харкова простягнення з боржника - ОСОБА_1 боргу у розмірі 88030,48 грн. на користьТОВ « Фінансова компанія «Гефест».
В судове засідання представник заявника ОСОБА_2 не з'явилася, у поданні просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити подання.
Суд, дослідивши матеріали за поданням, встановив наступне.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
На виконанні Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 2-693/2011 виданий 11.12.2012 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 88030,48 грн. на користь ТОВ «Фінансова
компанія «Гефест». За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Під час примусового виконання рішення головним державним виконавцем Форсюк К.А. неодноразово здійснювались виходи за адресою, вказаною у виконавчому
документі: АДРЕСА_1 , однак потрапити до квартири з метою
перевірки майнового стану боржника не виявилось можливим, оскільки двері ніхто
не відчиняв в дверях квартири залишались виклики державного виконавця з вимогою
явки боржника до відділу для надання підтверджуючих документів про сплату боргу
або надання письмових пояснень щодо наявності підстав невиконання рішення.
На запит державного виконавця №243338115 від 05.12.2024 року Державною
прикордонною службою України повідомлено про те, що
ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , неодноразово перетинала
державний кордон України. За повідомленням Державної прикордонної служби України від 05.12.2024 ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (ID карта) НОМЕР_2 .
18.04.2025 року за вх.№5491 на адресу Відділу надійшло клопотання стягувача ТОВ
«Фінансова компанія «Гефест», згідно із яким стягувач повідомив про те, що
боржник до теперішнього часу рішення не виконав, боржник ухиляється від
виконання рішення у зв'язку з чим просить державного виконавця у відповідності до
п.19 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" звернутися до суду з
поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без
вилучення паспортного документа.Згідно відповіді ДПС за боржником зареєстровані рахунки, але кошти на них відсутні. Згідно відповіді ПФУ боржник доходів та пенсію не отримує. Згідно відповіді МВС транспортні засоби, які належать на праві власності боржнику не виявлено.
Відповідно до п.8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п.5).
Аналіз вказаних положень законодавства свідчить про те, що підставою для тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, як відповідна юридична санкція, є встановлення саме факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, а не наявність факту їх невиконання.
Окрім того, Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме, Законом України «Про виконавче провадження» (Постанова Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 910/8130/17).
Згідно роз'яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Оцінивши в сукупності досліджені матеріали за поданням суд зазначає, що особа, що має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, доки не буде доведено протилежного. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Саме державний виконавець зобов'язаний довести навмисне або інше свідоме невиконання боржником рішення суду, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
В даному випадку, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржником не було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, конверт був повернутий до виконавчої служби із позначкою «Про сплив терміну зберігання на поштовому відділенні», складений акт про відсутність товариства за місцем реєстрації не містить даних про заходи які вживались в ході виходу, окрім того, виклик до державного виконавця направлений не за місцем реєстрації товариства та дані про вказану адресу в провадженні відсутні.
У разі ухилення від виконання рішення державний виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до боржника нього приводу; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, тощо. Даних про встановлення наявності банківських рахунків, коштів що перебувають на рахунках матеріали провадження не містять.
Суд зазначає, що звернення державного виконавця з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути крайнім заходом, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.
Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю, то саме на державного виконавця покладається тягар доказування, оскільки особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Суд вважає, що представником Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник В.А. в ході розгляду справи не було доведено факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. На підставі викладеного, відсутні підстави для задоволення поданя.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 81, 431, 441 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні подання представника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колісник Вікторії Анатоліївни про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «Гефест».
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.О. Попова