СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2257/25
ун. № 759/8294/25
22 квітня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітан поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні № 12025100080001425 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва 22.04.2025 року звернувся старший слідчий відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітан поліції ОСОБА_6 з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12025100080001425 від 21.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100080001425 від 21.04.2025, у якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.04.2025, приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебуваючи за адресою, м. Київ, бул. М. Руденка, 14-Е, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ЗАЗ», моделі «110218», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , спричинивши останньому майнову шкоду.
Так, 21.04.2025 приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_5 проходячи повз будинок № 14-Е по бул. М. Руденка, в м. Києві, де помітив припаркований автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «110218», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , яким вирішив незаконно заволодіти, з метою його подальшого обернення на свою користь та особистого незаконного збагачення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, автомобілем марки «ЗАЗ», моделі «110218», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 21.04.2025 приблизно о 02 год. 00 хв., підійшов до буд. № 14-Е по бул. М. Руденка, в м. Києві, де шляхом вільного доступу, через багажне відділення, проник до салону вищевказаного транспортного засобу, де в замку запалювання виявив ключ, яким привів в дію двигун внутрішнього згоряння та незаконно заволодів транспортним засобом.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та бажаючи їх настання, керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ», моделі «110218», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись за адресою: м. Київ, пр-кт Акдеміка Паладіна, був зупинений працівникам працівниками поліції та в подальшому був затриманий.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
У вчиненні даного злочину повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, гр. України, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 проживаючому за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимому: 30.08.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17.000 гривень; 11.04.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
21.04.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.04.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 21.04.2025; протоколом огляду місця події від 21.04.2025 за адресою: м. Київ, пр-кт Паладіна, 44; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 21.04.2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно роз'яснень Пленуму, що містяться у п. 3 постанови від 25 квітня 2003 р. № 4, взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у разі, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (ч. 1 ст. 155 КПК), та коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.
Беручи до уваги викладене та враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та вчиняти інші аналогічні злочини, може впливати на потерпілого та свідків кримінального провадження, а також враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просить задовольнити вказане клопотання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Практикою ЄСПЛ в рішеннях «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» напрацьовані стандарти розуміння поняття «обґрунтована підозра», що передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.04.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 21.04.2025; протоколом огляду місця події від 21.04.2025 за адресою: м. Київ, пр-кт Паладіна, 44; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 21.04.2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, враховуючи відсутність сім'ї та міцних соціальних зв'язків.
Вбачається наявність ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки такі наразі є відомими, з метою зміни їх показів, необхідних для органу досудового слідства.
Існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
У зв'язку з цим слідчий суддя вважає за необхідне обрати міру запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваним.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання та домашнього арешту у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.
Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Вказані обставини та наведені прокурором докази вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, а тому вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Також, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітан поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні № 12025100080001425 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19.06.2025 року включно.
Для утримання, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві, після внесення якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст. 202 КПК України.
У разі звільнення з-під варти, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, у відповідності до ст. 182 КПК України:
- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, за місцем фактичного проживання без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та роботи,
- здати на зберігання закордонний паспорт, який надає можливість підозрюваному виїзду за кордон України,
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді діє до 19.06.2025 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1