справа № 492/1685/24
провадження № 2-а/492/14/25
Іменем України
30 квітня 2025 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити, стягнути судові витрати, посилаючись на те, що 21 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову № 1364, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Позивач вважає, що він не вчиняв вказаного правопорушення, постанова винесена з порушенням порядку встановлення складу адміністративного правопорушення, є протиправною та підлягає скасування, оскільки: позивач був присутнім лише під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, на розгляд справи про адміністративне правопорушення не запрошувався та розгляд справи здійснено за відсутності позивача, без належного його сповіщення про розгляд такої справи не менш чим за три дні; оскаржувана постанова не містить відомостей та доказів про те, яким чином встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, а також доказів щодо неможливості застосування при розгляді справи відносно позивача примітки до статті 210 КУпАП, а саме неможливості отримання відповідачем персональних даних військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи; з формулювання суті адміністративного правопорушення неможливо встановити час його вчинення, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме облікові дані не уточнено позивачем, у разі їх несвоєчасного уточнення - дату та час їх уточнення позивачем; відповідач не надав доказів, що мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також доказів розгляду справи належною посадовою особою. Позивач, вважаючи оскаржувану постановою необґрунтованою, такою, що ухвалена без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, звернувся до суду із вказаним позовом.
Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явились, але до суду від представника позивача надійшла заява, в якій просив суд про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача, третя особа, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явились, клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відзив, пояснення щодо позову до суду не подали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, відповідно до частини 3 статті 268 КАС України, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спорів фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступного висновку.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 21 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 (а. с. 12, 13, 14, 69, 70), позивача у справі, в його присутності складений протокол № 1364 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з яким 21 листопада 2024 року, приблизно о 09 год. 30 хв. в місті Арциз, в умовах особливого періоду встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, будучи військовозобов'язаним, у передбачений законом строк не уточнив облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, а саме не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив абзац 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а. с. 11, 67).
У вказаному протоколі ОСОБА_1 , позивач у справі, власноруч написав пояснення про те, що «не зал что надо обновлять».
Також, ОСОБА_1 , позивач у справі, був повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16 год. 00 хв. 21 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у кабінеті № 1, про що свідчить підпис позивача у вказаному протоколі.
Крім того, ОСОБА_1 , позивачу у справі, роз'яснені права та обов'яжи, а також він отримав другий примірник протоколу, про що свідчить підпис позивача у вказаному протоколі.
Відповідно до постанови № 1364 від 21 листопада 2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , третьою особою, 21 листопада 2024 року, приблизно о 09 год. 30 хв. в місті Арциз, встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, будучи військовозобов'язаним, у передбачений законом строк не уточнив облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, а саме не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив абзац 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На підставі частини 3 статті 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 , позивача у справі, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а. с. 10, 68).
У вказаній постанові наявний підпис ОСОБА_1 , позивача у справі, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України № 921 від 07 грудня 2016 року та від 30 грудня 2022 року № 1487.
За змістом вказаних нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно статті 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із частиною 1 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», № 3633-IX від 11 квітня 2024 року, який набрав чинності 18 травня 2024 року, під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивачем у справі, у встановлені законом строки (до 16 липня 2024 року включно) свої облікові дані не уточнив, про що він підтвердив написавши пояснення власноручно у вказаному протоколі, а також представник позивача зазначив у позовній заяві, тому відповідно до вимог статті 78 КАС України зазначене не підлягає доказуванню.
В обґрунтування позиції сторони позивача представник позивача у позовній заяві зазначив про те, що позивач є інвалідом 3 групи, а про необхідність оновлення даних позивач не знав.
Згідно із частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, на всіх військовозобов'язаних вказаними нормами покладено обов'язок протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження та виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із статтею 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пунктом 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Судом встановлено, що позивач у визначений строк не уточнив свої облікові дані. Вказаний факт він визнав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та причиною своєї бездіяльності вказав те, що він не знав про таке оновлення даних.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до статті 210 КУпАП в даних спірних правовідносин не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню. Докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, є належними доказами. При цьому, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд звертає увагу, що гарантованому у частині 2 статті 77 КАС України обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги частини 1 статті 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (частина 2, частина 3 статті 90 КАС України).
Суд відхиляє доводи представника позивача щодо неналежного сповіщення ОСОБА_1 , позивача у справі, про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки із протоколу № 1364 про адміністративне правопорушення від 21 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , позивач у справі, був повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16 год. 00 хв. 21 листопада 2024 року, про що свідчить його підпис у вказаному протоколі, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу відповідача не надав, а тому, згідно вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, його присутність під час розгляду справи за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП не була обов'язковою.
Також, суд відхиляє доводи представника позивача, про те, що під час розгляду справи позивач був відсутній, оскільки в оскаржуваній постанові міститься підпис позивача, що свідчить про його присутність при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Доказів про порушення законодавства працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) при винесенні оскаржуваної постанови позивачем та його представником до суду також не подано.
Відповідно до вимог частини 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи застосовує принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження по справі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка не доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Згідно із частиною 6 статті 157 КАС України, у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено суд на підставі частини 6 статті 157 ЦПК України дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 06 лютого 2025 року, зберігають свою дію до набрання законної сили наявним рішенням.
Керуючись статтями 72-77, 90, 157, 195, 229, 241-246, 250-251, 262, 268, 269, 271, 272, 286, 292-293, 297 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Заходи забезпечення позову, які були вжиті судом згідно ухвали Арцизького районного суду від 06 лютого 2025 року, шляхом зупинення дії постанови по справі про адміністративне правопорушення № 1364 від 21 листопада 2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про накладення на позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн. у виконавчому провадженні № 76820135, що перебуває на примусовому виконанні у начальника Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Райнової Вероніки Леонідівни зберігають свою дію до набрання законної сили наявним рішенням.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.