справа № 492/543/24
провадження № 2/492/216/25
Іменем України
07 квітня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 26518,03 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі за текстом - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року (далі за текстом - кредитний договір), згідно з умовами якого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на підставі заяви відповідача про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 29 січня 2021 року було видано йому кредитну картку «MasterCardGold» та надано кредит шляхом встановлення на ній кредитного ліміту (відкриття кредитної лінії) у розмірі 15000,00 грн., строком на 36 місяців, зі сплатою 34 % річних. АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повністю та в строки виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 19 березня 2024 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, яка склала загальну суму 26518,03 грн. 05 серпня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» (далі за текстом - ТОВ «ФК «БРАЙТ-К») та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року на загальну суму заборгованості в розмірі 26518,03 грн. Враховуючи, що до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, але просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідача у судове засідання не заперечував щодо заочного розгляду справи, про що зазначив у позовній заяві, поданій до суду.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання двічі поспіль повідомлявся належним чином, однак у судове засідання повторно не з'явився. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалась судова повістка про виклик до суду за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовим конвертом з судовою повісткою, що повернулась до суду з довідкою відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відмовився», свідчить про те, що відповідач відмовився від отримання судової повістки, та відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.
Представник третьої особи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності, пояснення щодо позову до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.
Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавав суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки відповідача в судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який з 22 травня 2024 року, тобто з моменту прийняття судом позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі до ухвалення даного заочного рішення, жодного разу до суду не прибув, станом розгляду справи не цікавився, тим самим своїм процесуальним обов'язком з'явитись в судове засідання за викликом, знехтував.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладені у поданій ним до суду позовній заяві, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
29 січня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 (а. с. 7), відповідачем у справі, було укладено договір про надання банківських послуг № 722021/4067837, відповідно до якого на підставі заяви ОСОБА_1 про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 29 січня 2021 року було видано йому кредитну картку «MasterCardGold» та надано кредит шляхом встановлення на ній кредитного ліміту (відкриття кредитної лінії) у розмірі 15000,00 грн., строком на 36 місяців, зі сплатою 34 % річних (а. с. 10, 22-23). Відповідно до пункту 3.4. Договору Банк здійснює надання кожної банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом в письмовому вигляді. Згідно з пунктом 3.1. Договору відповідно до умов Договору, Правил та Заяви про надання банківської послуги, Банк надав на вимогу відповідача банківську послугу, а відповідач прийняв її та зобов'язався належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Договору та Правилах відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отримані банківські послуги. Відповідно до пункту 6.1. Договору взаємні права і обов'язки Банку та відповідача виникають з моменту підписання Сторонами цього Договору. Договір є дійсним до припинення всіх боргових зобов'язань шляхом їх повного виконання. Згідно з пунктом 6.5. Договору відповідач підтвердив, що він в день укладення Договору особисто отримав свій примірник Договору, з Тарифами Банку ознайомлений і згодний, умови Договору йому зрозумілі, з Правилами, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується з їх положеннями.
Користування ОСОБА_1 , відповідачем у справі, кредитними коштами підтверджується виписками за рахунком за період з 29 січня 2021 року по 13 грудня 2021 року (а. с. 13-14, 17-21).
В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яку згідно з розрахунком заборгованості станом на 13 грудня 2021 року, склала заборгованість у розмірі 16723,70 грн. (а. с. 12 зворотна сторона).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , відповідачем у справі, та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» виникли зобов'язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з вказаного кредитного договору.
Вказаним кредитним договором передбачено порядок та умови отримання кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами.
ОСОБА_1 , відповідач у справі, підписавши вказаний кредитний договір, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплату відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленими вказаним договором.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з умовами договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021 від 05 серпня 2021 року, укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» (а. с. 24, 25), позивачем у справі, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідача у справі, за кредитним договором № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року, що також підтверджується Реєстром прав вимог № 5 від 13 грудня 2021 року, Актом приймання-передачі розширеного реєстру прав вимог, за вказаним договором про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами (а. с. 26-29, 31-35, 36, 36 зворотна сторона, 37, 38, 38 зворотна сторона).
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 , відповідача у справі, утворилась заборгованість за кредитним договором № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року на загальну суму 26518,03 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14380,50 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 12137,53 грн. (а. с. 12 зворотна сторона).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок також зроблено Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61-10389св21 від 23 лютого 2022 року, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039св21 від 19 січня 2022 року, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14 липня 2021 року.
Оскільки, позивач ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021 від 05 серпня 2021 року, набуло право вимоги за кредитним договором № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 , відповідачем у справі, та первісним кредитодавцем АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», то у позивача, як у нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , відповідачем у справі, взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Доказів про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року, позичальник ОСОБА_1 , відповідач у справі, зобов'язався повернути кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених у вказаному договорі, однак не виконав умови вказаного договору.
Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, останній здійснив один платіж у розмірі 1500,00 грн. для погашення кредитної заборгованості, однак матеріали справи не містять доказів повного погашення кредитної заборгованості відповідачем на рахунок ТОВ «ФК «БРАЙТ-К».
Крім того, 19 березня 2024 року ТОВ «ФК «БРАЙТ-К», позивачем у справі, було направлено на адресу ОСОБА_1 , відповідача у справі, вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом за кредитним договором № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року протягом 1 календарного місяця з дня отримання вимоги, надавши можливість позичальнику добровільно врегулювати заборгованість за кредитним договором, однак дана вимога ним не виконана, заборгованість не погашена (а. с. 15).
Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями частини 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредиту (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому кредитодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір кредити є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачем у справі, не спростовано факт укладення кредитного договору № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року між ним та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», та отримання відповідачем коштів, внаслідок чого суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.
Відповідно до умов укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, кредитного договору № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року, строк, на який надався кредит, становив 36 місяців.
Згідно зі статтею 580 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, кредитні кошти отримав, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, однак свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тобто кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання кредиту у сумі 15000,00 грн. ОСОБА_1 , відповідачем у справі, суду не надано.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 , відповідача у справі, утворилась заборгованість за кредитним договором № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року на загальну суму 26518,03 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14380,50 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 12137,53 грн. (а. с. 12 зворотна сторона).
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунку заборгованості за кредитним договором № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року ОСОБА_1 , відповідачем у справі, суду не надано, інші розрахунки заборгованості на іншу дату за вказаним кредитним договором суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказаний розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» про стягнення з ОСОБА_1 , відповідача у справі, заборгованості за кредитним договором на загальну суму 26518,03 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена відповідною платіжною інструкцією (а. с. 1).
Керуючись статтями 2, 7, 48, 76-78, 81, 89, 95, 128, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 274-279, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» (місцезнаходження: вулиця Гніздовського Якова, будинок 1, місто Київ, 02094; код ЄДРПОУ: 41874691) заборгованість за договором про надання банківських послуг № 722021/4067837 від 29 січня 2021 року:
- заборгованість за тілом кредиту - 14380 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят) гривень 50 копійок;
- заборгованість за процентами за користування кредитом - 12137 (дванадцять тисяч сто тридцять сім) гривень 53 копійки,
а всього 26518 (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімнадцять) гривень 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» (місцезнаходження: вулиця Гніздовського Якова, будинок 1, місто Київ, 02094; код ЄДРПОУ: 41874691) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.