02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/10924/24
провадження № 2/753/975/25
"06" березня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,
за участю сторін не з'явились
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Цермолонського Івана Миколайовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання, яке відбулося 06.03.2025, сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Разом із цим, в матеріалах справи містяться наступні клопотання, заяви, які підлягають вирішенню в рамках розгляду даної справи.
Так, 08.03.2025 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Цермолонським Іваном Миколайовичем в системі «Електронний суд» було сформовано клопотання про зупинення провадження у справі, нова редакція якого була сформована 05.03.2025, яке обгрунтовано наступним.
Згідно Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та розпорядження командувача Національної гвардії України №27/9/1/3/М-282-т-Е від 24.02.2022, ОСОБА_1 25.02.2022 призваний на військову службу. На підставі наказу Міністра оборони України №333 від 28.03.2023, старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено командиром 27 Навчально-бойового загону НОМЕР_1 Навчального центру. На підставі наказу командувача десантно-штурмових військ ЗСУ №119 від 11.05.2023, капітана ОСОБА_1 , командира НОМЕР_2 навчально-бойового загону призначено командиром НОМЕР_3 окремого штурмового полку.
На підставі наказу Головнокомандувача ЗСУ №1450 від 01.07.2023, майора ОСОБА_1 , командира військової частини НОМЕР_4 призначено заступником командира військової частини НОМЕР_4 . На підставі рапорту від 03.07.2023, майор ОСОБА_1 справи та посаду командира в/ч НОМЕР_4 здав.
На підставі наказу Головнокомандувача ЗСУ №1479 від 05.07.2023, пункт 1 наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 01.07.2023 №1450 про призначення майора ОСОБА_1 заступником командира військової частини НОМЕР_4 - скасовано. Даним наказом командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 звільнено із займаної посади і зараховано у розпорядження Головнокомандувача ЗСУ з 05.03.2023. На час перебування у розпорядженні Головнокомандувача ЗСУ останній зараховується на всі види забезпечення та у списки Генерального штабу ЗСУ і виконує обов'язки військової служби в межах, визначених начальником Генерального Штабу ЗСУ.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач перебуває на військовій службі та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період дії воєнного стану, запровадженого, у зв'язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України, представник відповідача у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України прохає суд зупинити провадження у даній справі до припинення перебування відповідача у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.
До початку розгляду даної справи представники відповідача та позивача через загальну канцелярію суду подали такі клопотання, заяви, зокрема: - представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цермолонський Іван Миколайович подав клопотання, у якому клопотання про зупинення провадження у справі підтримав та прохав суд задовольнити його в повному обсязі, з підстав викладених у ньому, а також прохав здійснювати розгляд справи без його участі; - представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Мустіпан Ольга Володимирівна подала заяву, у якій проти задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі заперечувала, а також прохала суд здійснювати розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши матеріали даної справи, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі, взявши до уваги подані учасниками процесу клопотання, заяви, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У частині 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», заява № 19164/04).
Підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, передбачені статтею 251 ЦПК України.
Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За приписами чч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Згідно з пунктом 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення № 1153/2008 дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 (провадження № 61-9218св22), від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 (провадження № 61-7918св22).
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
За приписами пункту 2 зазначеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні про зупинення провадження у даній справі, представником відповідача надано такі документи.
1) Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України (по стройовій частині) №38 від 25.02.2022, яким призвано на військову службу на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та розпорядження командувача Національної гвардії України від 24.02.2022 №27/9/1/3/М-282т-Е, зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення та призначено лейтенанта запасу ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та призначений на посаду заступника командира 17-ї стрілецької роти по роботі з особовим складом 7-го стрілецького батальйону з 25.02.2022.
2) Витяг з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №333 від 28.03.2023, яким відповідно до ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 10 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, п. 3 розділу ІХ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України нижчепойменованих осіб офіцерського складу, військовослужбовців Національної гвардії України, які прибули до Міністерства оборони України для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України, присвоєно особистий номер та призначено старшого лейтенанта ОСОБА_1 - командиром НОМЕР_2 навчально-бойового загону НОМЕР_1 навчального центру.
3) Витяг з наказу командувача десантно-штурмових військ Збройних Сил України Міністерства оборони України (по особовому складу) №119 від 11.05.2023, яким відповідно до пп. 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих осіб офіцерського складу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, призначено капітана ОСОБА_1 , командира НОМЕР_2 навчально-бойового загону - командиром НОМЕР_3 окремого штурмового полку.
4) Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №1450 від 01.07.2023, яким відповідно до пп. 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих осіб офіцерського складу майора ОСОБА_1 , командира в/ч НОМЕР_4 призначено - заступником командира в/ч НОМЕР_4 .
5) Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №1479 від 05.07.2023, яким п. 1 наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 01.07.2023 №1450 про призначення майора ОСОБА_1 заступником командира військової частини НОМЕР_4 скасовано як нереалізований. Відповідно до п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України майора ОСОБА_1 , командира військової частини НОМЕР_4 , звільнено із займаної посади і зараховано у розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України з 05.07.2023. На час перебування у розпорядженні Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_1 зарахований на всі види забезпечення та у списки Генерального штабу Збройних Сил України і виконує обов'язки військової служби в межах, визначених начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
6) Витяг з додатку Резерв+ «Військово-обліковий документ» Міністерства оборони України з якого вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та має звання лейтенант.
Відповідно до частини першої Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 30.01.2019 №23/2019, Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб) є головним органом військового управління з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) та визначених сил і засобів інших складових сил оборони (далі - інші складові сил оборони), координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Генеральний штаб здійснює стратегічне керівництво силами та засобами Збройних Сил, інших складових сил оборони, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Отже, конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. При цьому, вказана норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судом під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Схожих висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-2/24 (адміністративне провадження № А/990/5/24).
Окрім того, суд зауважує, що конструкція норми пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України носить імперативний характер та покладає на суд саме обов'язок зупинити провадження у справі за цією підставою, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.
Закон зазначає, що не допускається зупинення провадження у певних категоріях справ, що стосуються інтересів дитини, або якщо відсутня сторона веде справу через представника (частини друга, третя статті 252 ЦПК України), однак ці положення не стосуються тих випадків, коли суд зобов'язаний зупинити провадження згідно з вимогами статті 251 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач зарахований у списки Генерального штабу Збройних Сил України і станом на день розгляду даної справи виконує обов'язки військової служби, а також враховуючи імперативні положення статті 251 ЦПК України, суд дійшов висновку про вмотивованість та обґрунтованість клопотання та задля недопущення обмеження у праві на доступ до правосуддя задовольняє його і зупиняє провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись стст. 251, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов'язати ОСОБА_1 повідомити про це суд невідкладно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.