07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 420/5653/23
адміністративне провадження № К/990/16493/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23 за позовом керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства «Холодмаш», за участю третіх осіб - Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної військової адміністрації, Фонду державного майна України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вжити заходи , необхідні для приведення захисних споруд (сховищ),
Керівник Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеська обласна військова адміністрація звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Холодмаш» щодо невчинення дій, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту;
- зобов'язати Акціонерне товариство «Холодмаш» вжити заходи, необхідні для приведення захисних споруд (сховищ) № 56444 та № 56445, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Михайлівська, 44 у стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Холодмаш» щодо невчинення дій, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту;
- зобов'язано Акціонерне товариство «Холодмаш» вжити заходів, необхідних для приведення захисних споруд (сховищ) №56444 та №56445, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Михайлівська, 44 у стан придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення);
- у решті позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 420/5653/23 скасовано.
Позовну заяву керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства «Холодмаш», за участю третіх осіб - Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної військової адміністрації, Фонду державного майна України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вжити заходи , необхідні для приведення захисних споруд (сховищ) - залишено без розгляду.
18 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та указує на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 09 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 лютого 2024 року у справі №580/4578/22, від 14 листопада 2024 року у справі №160/14510/22, від 06 грудня 2024 року у справі №160/8894/22, від 23 січня 2025 року у справі №520/16197/23, від 06 березня 2025 року у справі №520/13187/23, від 30 січня 2025 року у справі №420/22304/23 та застосованих судом апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні.
Суд зазначає, що у разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували б підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Необхідно зауважити, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Однак скаржником не зазначено належного правового обґрунтування необхідності відступлення від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 09 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 лютого 2024 року у справі №580/4578/22, від 14 листопада 2024 року у справі №160/14510/22, від 06 грудня 2024 року у справі №160/8894/22, від 23 січня 2025 року у справі №520/16197/23, від 06 березня 2025 року у справі №520/13187/23, від 30 січня 2025 року у справі №420/22304/23 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не викладено передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №420/5653/23 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя О.Р. Радишевська