про відмову у відкритті касаційного провадження
06 травня 2025 року
м. Київ
справа №560/6625/24
адміністративне провадження № К/990/16244/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 суд апеляційної інстанції визнав неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишено без руху, апелянту запропоновано в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 суд апеляційної інстанції повторно визнав неповажними вказані причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою та відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі № 560/6625/24.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду через систему «Електронний суд» 17.04.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що полягає у наступному.
Скаржник вказує, що нормами КАС України встановлено єдиний випадок обов'язкової відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження - у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. У всіх інших випадках законодавець допускає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також скаржник просить суд взяти до уваги, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалась 24.02.2022, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України запроваджено воєнний стан, дія якого була в подальшому продовжена відповідними указами.
Таким чином, на думку скаржника, запровадження на всій території України воєнного стану є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду із позовом, апеляційною та касаційною скаргою.
Водночас законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строків на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 11.02.2025 суд апеляційної інстанції наголосив, що у разі неподання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження відповідно до відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 суд апеляційної інстанції визнав неповажними вказані у клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність істотних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим підстави для поновлення строку апеляційного оскарження суд визнав неповажними.
Варто акцентувати увагу на тому, що між датою прийняття рішення суду першої інстанції (25.09.2024), яке оскаржував скаржник в порядку апеляційного провадження та датою звернення з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду (11.02.2025) минуло майже 5 місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Стосовно посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні як на підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Таким чином, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що скаржник територіально знаходиться у місті Хмельницький, де активні бойові дії не велися, а державні органи здійснюють свої повноваження в штатному режимі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, заявляючи про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, не зазначило об'єктивних причин, які унеможливлювали подати апеляційну скаргу в більш стислий термін.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко