07 травня 2025 року
м. Київ
справа №620/15612/24
адміністративне провадження № К/990/18338/25
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року про забезпечення позову та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі № 620/15612/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Фізичної особи підприємця до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 25.10.2024 № 400/25-01-24-10 про анулювання реєстрації платником єдиного податку, та зобов'язання поновити в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2024 реєстрацію у якості платника єдиного податку ФОП.
09 грудня 2024 року ухвалою суду провадження у справ відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року задоволено заяву про забезпечення позову. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 400/25-01-24-10 від 25.10.2024 про анулювання реєстрації платником єдиного податку до набрання законної сили рішенням суду по справі №620/15612/24.
На погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до вимог частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6статті 154 КАС України).
Водночас, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини 2статті 150 КАС України.
Суди попередніх інстанцій вважали, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову ФОП може призвести до порушення прав третіх осіб, контрагентів позивача, які є платниками ПДВ, оскільки, з моменту анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи, позивач вимушений буде перейти на загальну систему оподаткування з реєстрацією як платником ПДВ та відповідно до вимог ПК України зобов'язаний буде виписувати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні, які в подальшому, у випадку задоволення позову, мають бути анульовані (скасовані), а контрагенти позивача, платники ПДВ, відповідно втратять право на формування податкового кредиту з ПДВ.
Застосування заходів забезпечення позову за конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановив обставини справи, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку та прийняли законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року про забезпечення позову та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі № 620/15612/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов