07 травня 2025 року
м. Київ
справа №240/16972/20
адміністративне провадження № К/990/18458/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №240/16972/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14 серпня 2020 року №97 дск в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції начальника 1-го відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 31 серпня 2020 року №34дск о/с про звільнення начальника 1-го відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити позивача на посаді начальника 1-го відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 01 вересня 2020 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача грошове забезпечення (заробітну плату) за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день постановлення рішення судом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14 серпня 2020 року №97 дск в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції начальника 1-го відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 31 серпня 2020 року №34 дск о/с про звільнення начальника 1- го відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника 1-го відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 01 вересня 2020 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь капітана поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення (заробітну плату) за час вимушеного прогулу в сумі 514451,60 (п'ятсот чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна грн 60 коп) грн без врахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Допущено до негайного виконання судове рішення в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника 1-го відділу управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 01 вересня 2020 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14960,00 ( чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят грн 00 коп.) грн.
У задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задоволено, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №240/16972/20 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
01 травня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №240/16972/20. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року справу №240/16972/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №240/16972/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко