06 травня 2025 року
м. Київ
справа № 560/10453/24
адміністративне провадження № К/990/18913/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/10453/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області під час розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 середньої зарплати за 2014-2016 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 05.03.2024 із застосуванням при її розрахунку середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021 - 2023 роки.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 05.05.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив відповідачу у відкритті за його апеляційною скаргою, мотивуючи тим, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024 прийнято в порядку письмового провадження. Надіслано відповідачу та отримано ним в електронному кабінеті 21.08.2024.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення від 21.08.2024, закінчився для відповідача 22.09.2024.
Апеляційна скарга (вперше) подана до суду 23.09.2024.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з невиконанням вимог суду та ненадання доказів сплати судового збору.
Апеляційну скаргу вдруге подано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 06.02.2025, тобто з пропуском встановленого ст.295 КАС України строку ( більше 3-х місяців з моменту повернення апеляційної скарги, поданої першочергово) з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024 відмовлено та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
02.04.2025 на виконання вимог вказаної ухвали, скаржником до суду надіслано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024, яке обґрунтована тим, що вперше апеляційну скаргу подано в межах строку встановленого статтею 295 КАС України. Звернуто увагу та викладено прохання врахувати активну поведінку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а також те, що було вжито всі необхідні заходи для подання повторної апеляційної скарги в найкоротші строки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Скаржник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повернуто апеляційну скаргу, а вдруге апеляційну скаргу подано лише 06.02.2025.
Своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції, як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 12.03.2021 у справі №640/23723/19 та постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19.
Щодо посилання скаржника на воєнний стан, дійсно, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває й досі.
Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
При цьому, Верховний Суд, зокрема у справі №717/314/22 наголосив, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою вчасно, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не наведено.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Відповідач, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, належним чином не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження своєю ухвалою від 03.04.2025 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/10453/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук