Провадження № 22-ц/803/5100/25 Справа № 214/6302/24 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
07 травня 2025 року м.Крривий Ріг
Справа № 214/6302/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Отапенко В.О.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року, яке ухвалено суддею Євтушенком О.І. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 лютого 2025 року, -
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність.
Крім того, на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. Основні кроки оформлення кредитної угоди за допомогою веб-сайту полягають у наступному: клієнт створює заявку на отримання кредиту; отримує дзвінок від співробітника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID; отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету», в якому отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору, що є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» та включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору; клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, підписує кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail, вказаний клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта); інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами, вказаними клієнтом.
06 лютого 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальницею, за допомогою веб-сайту у мережі Інтернет creditkasa.com.ua було укладено кредитний договір №1344-4463. При укладенні договору позичальниця здійснила у відповідній послідовності усі вищевказані дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту - 15 000 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 30 днів; промо % ставка - 1,8% в день; стандартна % ставка - 2,5% в день.
Додатковою угодою від 16.02.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1344-4463 від 06.02.2024 кредитодавець та позичальниця домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000 грн. 00 коп.
Позивач всі зобов'язання, які були покладені на нього відповідно до істотних умов договору, виконав в повному обсязі, а саме, видав кредит у розмірі, встановленому договором та додатковою угодою №1 від 16.02.2024 до нього, шляхом перерахування кредитних коштів на банківський рахунок, вказаний позичальником при укладенні договору.
ОСОБА_1 підтвердила виникнення у неї зобов'язань перед кредитором, відповідно до умов договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, не скористалася правом протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин.
У подальшому, позичальниця ОСОБА_1 , всупереч умовам кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила виконання зобов'язань та не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування.
Станом на 26.04.2024, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1344-4463 від 06.02.2024 становить 49 425 грн. 00 коп. та включає в себе: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 18 000 грн. 00 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 31 425 грн. 00 коп.
У відповідності до умов договору, попередньо кредитор направив позичальниці вимогу про усунення порушень кредитного договору №1344-4463 від 06.02.2024 щодо сплати процентів, яку позичальниця проігнорувала.
Оскільки, ОСОБА_1 не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1344-4463 від 06.02.2024, станом на 26.04.2024, у загальному розмірі 49 425 грн. 00 коп., яка включає: прострочену заборгованість за кредитом - 18 000 грн. 00 коп., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом - 31 425 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1344-4463 від 06.02.2024, станом на 26.04.2024, у загальному розмірі 49 425 грн. 00 коп., яка включає: прострочену заборгованість за кредитом - 18 000 грн. 00 коп., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом - 31 425 грн. 00 коп.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Скользнєва В.В., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано, що при оформленні кредитної лінії відповідачці не було повідомлено про умови кредитування. Кредитна лінія оформлена на 30 днів, та будь-які умови та примірним кредитного договору відповідачці не було надано після отримання кредитної лінії. Нарахування відсотків після закінчення строку кредитування є неможливим, про що свідчить стала судова практика. Зазначає, що у договорі вказано два різні строки кредитування, тоді як ОСОБА_1 при укладені договору вважала, що має повернути кредит саме до 06 березня 2024 року.
Наполягає на тому, що відповідачка має бути звільнена від сплати відсотків за користування кредитними коштами, оскільки її чоловік проходить службу в лавах ЗСУ, що є підставою для застосування п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зазначає, що договір №1344-4463 був укладений 06 лютого 2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому денна процентна ставка не може перевищувати 1%.
Також, зазначає, що позовна заява має бути залишена без розгляду, як така, що підписана неповноважним представником.
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 лютого 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальницею, за допомогою веб-сайту у мережі Інтернет https://creditkasa.com.ua було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1344-4463 продукту “CreditKasa» (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання грошових коштів (кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.2.1, 2.2).
Відповідно до п.2.3 Договору, для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальникові здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування відповідно до такого розрахунку: дата видачі кредиту - 06.02.2024, останній календарний день першого базового періоду - 06.03.2024, сума кредиту - 15 000 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 7 875 грн., разом до сплати - 22 875 грн.
Як слідує з п.2.4 Договору, мета отримання кредиту (тобто, мета відкриття кредитної лінії) - для задоволення особистих потреб позичальника.
06 лютого 2024 року ОСОБА_1 була ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту, який містить деталізовану інформацію про умови кредитування. Відповідно до умов кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту - 15 000 грн. (п.4.1 договору); дата надання/видачі кредиту - 06.02.2024 (п.4.2 договору); базовий період - 30 календарних днів з дня надання/видачі кредиту та закінчується 06.03.2024 (п.4.8 договору); плата за користування кредитом передбачена у формі процентів та є фіксованою (п.4.7 договору); строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування/видачі кредиту, надання додаткових коштів у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування (п.4.12 договору); дата повернення кредиту - 01.12.2024; строк дії договору є рівним строку кредитування; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (п.4.10 договору). Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом всього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності) може надаватись можливість скористатись кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками; спосіб перерахування коштів у рахунок кредиту - шляхом безготівково переказу кредиту на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу (п.4.6 договору) - банківська картка № НОМЕР_1 .
Укладення договору оформлено відповідачкою у встановлений товариством спосіб шляхом заповнення всіх полів заявки на отримання позики на офіційному сайті позивача, після ознайомлення з умовами типового договору, ідентифікації відповідача та використання ним електронного підпису. При укладенні договору позичальник здійснив у відповідній послідовності усі вищевказані дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору.
У п.11.1 кредитного договору зазначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.com.ua/), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Додатковою угодою від 16.02.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1344-4463 від 06.02.2024 кредитодавець та позичальниця домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000 грн. 00 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не виконувала умови договору в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з неї на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №1344-4463 від 06 лютого 2024 року, у визначеному позивачем розмірі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із матеріалів справи вбачається, що договір №1344-4463 від 06 лютого 2024 року про відкриття кредитної лінії укладено між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua). Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання зазначеного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Крім того, проценти за користування кредитом визначено згідно положень ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов'язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону.
Відповідачка розуміла розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що нею під сумнів не ставиться.
Відповідно до п.п. 2.3, 4.8 Договору заявлений строк користування кредитом складає 30 календарних днів, заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання кредитного договору строк користування кредитом протягом якого може бути використано право користування кредитом за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п.4.12 Договору строк кредитування, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів (до 01.12.2024 року). Договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов'язань.
Тобто, заявлений у п.п. 2.3, 4.8 строк - це строк на користування кредитом за зниженою процентною ставкою, який становить 30 день.
В той час, як строк дії кредитного договору становить 300 днів (п.4.12. Договору) - до 01.12.2024 року.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 01 грудня 2024 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 01 грудня 2024 року включно.
Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти у повній відповідності до умов укладеного кредитного договору, а саме, із застосуванням зниженої ставки 1,8% в день в межах базового періоду користування кредитом, тобто до 06.03.2024 (з розрахунку спочатку за тілом кредиту в сумі 15 000 грн., а з 16.02.2024 - 18 000 грн.), що сумарно дорівнює 8 925 грн. 00 коп., та із застосуванням стандартної процентної ставки 2,5% в день з 07.03.2024 до 26.04.2024 (в межах строку дії кредитного договору відповідно до меж заявлених у позові вимог) (з розрахунку: 18 000 грн. * 2,5% / 100% * 50 днів), що дорівнює 22 500 грн.,, у зв?язку з чим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно застосовано положення ст.ст. 625, 1048 ЦК України та стягнуто проценти поза межами строкуу кредитування.
Отже, встановивши, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало умови договору, який був підписаний відповідачкою ОСОБА_1 , суд першої інстанції, взявши до уваги наведені обставини, а також те, що відповідачка порушила умови договору, не погашала щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, у визначений строк, допустила заборгованість щодо повернення кредиту та відсотків, дійшов законного та обґрунтованого висновку про обгрунтованість позову та задовольнив його.
Судом вірно відхилено посилання те, що при укладанні кредитного договору сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору, а тому кредитний договір не відповідає положенням ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки умови договору є несправедливими та суперечать принципу добросовісності, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи. У свою чергу, аргументи відповідачки про те, що нараховані проценти за користування кредитом виходять за межі встановлені законом, є безпідставними, оскільки підписавши кредитний договір сторони дійшли згоди щодо істотних умов цього договору, з яким ознайомилася та погодилася відповідачка.
Відповідачкою не заявлено у даній справі зустрічних позовних вимог про визнання недійсними умов кредитного договору в частині визначення розміру процентів, тому підстав вважати їх недійсними суд не вбачає.
За наведених обставин не можна погодитьсь і з доводами апеляційної скарги про те, щодоговір №1344-4463 був укладений 06 лютого 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому денна процентна ставка не може перевищувати 1%.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка ОСОБА_1 має бути звільнена від сплати відсотків за користування кредитними коштами, оскільки її чоловік відповідачки проходить службу в лавах ЗСУ, що є підставою для застосування п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», колегією суддів не приймаються, з огляду на наступне.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Відповідачкою ОСОБА_1 не надано жодного належного та допустимого доказу надання нею кредитору документів, перелік яких встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Не можна погодитись й з доводами апеляційної скарги про те, що позовна заява має бути залишена без розгляду, як така, що підписана неповноважним представником, з огляду на наявність в матеріалах справи довіреності від 31.08.2023, яка підтверджує повноваження Горшкодера В.О. на представництво інтересів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, - залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Повне судове рішення складено 07 травня 2025 року.
Головуючий:
Судді: