Провадження № 11-кп/803/1819/25 Справа № 184/460/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 травня 2025 року Кривий Ріг
05.05.2025р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18.04.2025р., якою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживав в АДРЕСА_2 , утримується в ДУ «Дніпровська УВП № 4» м. Дніпра
продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 16.06.2025р. включно, із визначенням розміру застави, який становить 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн.
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 16.06.2025р. включно, із можливістю внесення застави.
Ухвалу суду першої інстанції ображено захисником ОСОБА_6 , яка в апеляційній скарзі:
- вважає, що оскаржувана ухвала Орджонікідзевського міського суду від 18.04.2025р. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 є необґрунтованою, незаконною, а тому такою, що підлягає скасуванню;
- вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд посилався на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, проте фактично ніяких обґрунтувань необхідності обрання саме такого запобіжного заходу не зазначив;
- вважає, що суд першої інстанції не було надано доказів того, що ризики, передбачені ст. 177 КК України, реально існують, при вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 суд не звернув належної уваги на положення ст. 178 КПК України, а прокурор в своєму клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу лише перелічив пункти ст. 177 КПК України, але ніяким чином не обґрунтував наявність тих ризиків, на які посилався, доказів переховування обвинуваченого від органів розслідування та (або) суду надано не було, наявність в провадженні Орджонікідзевського міського суду інших обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_7 не може бути прийнята до уваги, оскільки винуватість підзахисного у вчиненні інкримінованих правопорушень не доведена відповідними вироками суду;
- вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам п. 3 ст. 5 ЄКПЛ та практиці ЄСПЛ, викладеній у рішеннях ЄСПЛ «Харченко проти України»), «Тодоров проти України», «Єлоєв проти України»;
- прохає скасувати оскаржувану ухвалу, обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його мешкання.
Про дату, час та місце розгляду учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, захисник у поданій апеляційній скарзі прохала її розгляд проводити у письмовому провадженні, обвинувачений клопотання про участь у судовому розгляді не заявив, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області на розгляді перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.185 КК України, а саме за фактом придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднане із проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою послався на те, обвинувачений раніше неодноразово вчиняв корисливі злочини, за які він засуджений до покарання у виді позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову продовжує вчиняти корисливі злочини. Крім того, ОСОБА_7 , на час вчинення інкримінованих йому злочинів перебував під цілодобовим домашнім арештом за вчинення ним злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про його схильність до неправомірної поведінки у суспільстві.
Врахувавши наведені вище обставини суд першої інстанції вважав, що ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є підтвердженими та існують з боку обвинуваченого.
При цьому судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні, досліджено соціальні зв'язки обвинуваченого та відомості, які характеризують його особу, репутацію, якими у даному випадку є його попередні судимості та встановлено наявність інших кримінальних правопорушень, які розглядаються в суді.
Суд апеляційної інстанції із рішенням суду першої інстанції погоджується, та вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання та продовження строку тримання під вартою, та дійшов правильного висновку, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, та встановив неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, є особою, яку було сім раз засуджено за вчинення умисних кримінальних правопорушень, в тому числі проти власності, обвинувальний акт за іншим кримінальним правопорушенням за ч. 4 ст. 185 КК України спрямований до суду, що в свою чергу вказує на негативну репутацію обвинуваченого, та обґрунтований ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення є підтвердженим.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення має своє підґрунтя, оскільки, як наголосив суд першої інстанції, репутація обвинуваченого підтверджує його криміногенний характер, небажання ставати на шлях виправлення, та суд апеляційної інстанції з таким висновком погоджується.
Ризик переховування обвинуваченого також слід вважати підтвердженим, оскільки з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого та його репутації, переховування від суду носитиме для нього менш обтяжливий наслідок, ніж ймовірне покарання.
Таким чином доводи апеляційної скарги, що суду першої інстанції не було надано доказів того, що ризики, передбачені ст. 177 КК України, реально існують, при вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 суд не звернув належної уваги на положення ст. 178 КПК України, а прокурор в своєму клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу лише перелічив пункти ст. 177 КПК України, але ніяким чином не обґрунтував наявність тих ризиків, на які посилався, доказів переховування обвинуваченого від органів розслідування та (або) суду надано не було, наявність впровадженні Орджонікідзевського міського суду інших обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_7 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки винуватість підзахисного у вчиненні інкримінованих правопорушень не доведена відповідними вироками суду, є неспроможними.
Таким чином доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної ухвали суду та застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням, не підлягають задоволенню.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18.04.2025р., якою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 16.06.2025р. включно, із визначенням розміру застави, який становить 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн. - залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18.04.2025р., якою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 16.06.2025р. включно, із визначенням розміру застави, який становить 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн. - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді