Справа № 626/881/25
Провадження № 3/626/256/2025
Іменем України
07.05.2025 року м. Берестин
Суддя Берестинського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №273380 від 16.03.2025 року, ОСОБА_1 16.03.2025 року о 19.47 годині в м.Беристин по вул.Полтавській керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження освідування в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.
В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою провину не визнав та зазначив, що дійсно 16.03.2025 року о 19.47 годині в м.Беристин по вул.Полтавській він керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які почали пред'являти претензії з приводу того, що у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння, що не відповідало дійсності, та було запропоновано пройти тест на вживання алкоголю на місці, від проходження якого на місці він дійсно відмовився, після чого йому було повідомлено, що стосовно нього буде складено з цього приводу протокол, на що він почав вказувати на те, що на місці він відмовляється, однак буде проходити у лікарні, але працівник поліції повідомили, що ніхто нікого відвозити до лікарні не буде, їм достатньо матеріалів для складання протоколу, потім було складено протокол і він поїхав поїхала додому.
Також послався на численні порушення при оформленні протоколу, вимог інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735(надалі Інструкція).
Таким чином, просить провадження стосовно нього закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення та дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до положення ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст.7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Процедура огляду на стан сп'яніння чітко визначена законом.
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння регламентовано ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735(надалі Інструкція).
Відповідно до п.6 Розділу І даної інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому згідно з п.7 Розділу І даної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, згідно з п.22 Розділу ІІІ даної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
При цьому відповідно до п.6-8 порядку направлення водіїв для проведення огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
П.8 У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Тобто, відповідно до положень вищезазначених нормативних документів, поліцейський спочатку на місці зупинки транспортного засобу повинен запропонувати пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Після чого у разі відмови з відповідним оглядом на місці, працівники поліції зобов'язані були направити його в заклад охорони здоров'я, де видати відповідне направлення для проходження огляду, і тільки тоді в разі відмови в присутності двох свідків скласти відповідний протокол.
Таким чином в разі відмови водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, однак в порушення вимог даної інструкції, а саме «п.7 Розділу І», ОСОБА_1 не був направлений та доставлений поліцейським для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому ОСОБА_1 стверджує, що до медичного закладу його ніхто не відвозив, що також підтверджується відповідним відеозаписом, долученим до справи.
Таким чином, не зважаючи на відмову проходити відповідний огляд на місці зупинки, відповідний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я проведено не було.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків, що проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським, який складав протокол і оформлення його результатів, за наведених вище обставин проведено з грубим порушенням ст.266 КУпАП та інструкції, а згідно з ч.5 ст.266 та п.3.22, висновки та огляди щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї статті та Інструкції, вважаються недійсними.
Поряд з цим, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що особі роз'яснюється взагалі її права, але повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.
Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до норм КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення в якому зазначається суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, повинен провадитися розгляд справ.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Так, фабула викладена у протоколі по суті адміністративного правопорушення не відповідає ст.130 ч.1 КУпАП.
При цьому, ст.130 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, зазначене у протоколі не повною мірою відповідає вимогам ст.130 ч.1 КУпАП, зокрема пропущені слова у викладені фабули суті адміністративного правопорушення.
Неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє особу щодо якої складено протокол, права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
В силу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведення невинуватості.
Згідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
В зв'язку з викладеним, коли процедура огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведена з грубим порушенням процедури її проведення, а саме ст.266 КУпАП та інструкції, у зв'язку з чим справу слід закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ст. 10, ч. 1 ст. 130, ст. 247, ст. 266, ст. 278, ст. 280, ст. 283-285 КпАП України, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №273380 від 16.03.2025 року) - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд.
Суддя Дудченко В.О.