Справа № 947/15547/25
Провадження № 1-кс/947/5974/25
30.04.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025162480000555 від 28.04.2025, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, 27.04.2025 року до чергової частини Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від співробітників патрульної поліції про виявлення холодної зброї в ході поверхневої перевірки. Під час виїзду слідчо-оперативної групи та огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Баштанна, буд. 2А, було вилучено предмет, схожий на ніж у чорному корпусі з написами: з одного боку - «USMC», з іншого - «8CR13PRCAB014». У слідчій дії брав участь громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що вказаний предмет належить йому, і що він придбав його в ломбарді м.Львова.
За вказаним фактом 28.04.2025 слідчим внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162480000555, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Так, 27.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення огляду місця події, виявлено та вилучено предмет зовні схожий на холодну зброю, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: предмет, зовні схожий на ніж, що упаковано до спеціального пакету НПУ №ICR0161231.
28.04.2025 вищевказаний предмет визнано речовими доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті вищезазначеного майна, яке визнано речовим доказом та має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Слідча в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву в якій клопотання підтримала та просила розглянути у її відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що може бути предметом злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Відповідно до матеріалів клопотання, постановою слідчого від 28.04.2025 року вищевказане майно визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, необхідності для подальшого проведення судових експертиз,слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025162480000555 від 28.04.2025, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на предмет зовні схожий на ніж.
Виконання ухвали покласти на слідчого Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1