Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/238/25
Провадження № 2/670/182/25
06 травня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01.04.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований виконавчим комітетом Осламівської сільської ради Віньковецького (Хмельницького) району Хмельницької області, актовий запис № 11. А також просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1300,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує подружньою невірністю чоловіка, який більше двох років не проживає в сім'ї.
Від шлюбу сторони мають двох дітей, а саме: повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протягом останнього року вони не спілкуються та проживають окремо, спільного бюджету не ведуть, спільним побутом не пов'язані. Їхній шлюб існує формально, перспектив зберегти шлюб немає, через відсутність взаєморозуміння між ними.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 головуючим у справі суддею визначено Голуба О.Є.
Ухвалою суду від 04.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, 06.05.2025 подала до канцелярії суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просить задовільнити, строк на примирення не надавати. Просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн. В частині вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1300,00 грн - відмовляється.
Відповідач у судове засідання не з'явився, 28.04.2025 подав до канцелярії суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує. Зазначив, що позовні вимоги визнає, на даний час з позивачкою проживають окремо, спільним побутом не пов'язані, спір щодо місця проживання дитини відсутній. У зв'язку із визнанням ним позову, просив зменшити витрати судового збору, що підлягають стягненню з нього до 50 %.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та подані заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім'ї, їхній шлюб носить формальний характер, а тому збереження шлюбу буде суперечити їхнім спільним інтересам.
Сторони перебувають у шлюбі з 08.11.2003, який зареєстровано Виконавчим комітетом Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10).
Водночас суд приймає до уваги те, що принцип добровільності шлюбу, закладений, зокрема у ст. 16 Конвенції ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», є чинним не лише на стадії його реєстрації, але і під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу. Таким чином, спонукання судом особи до перебування у зареєстрованому шлюбі не допускається і є невиправданим втручанням у здійснення особою своїх особистих, немайнових прав.
У даному випадку суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені права позивача та відповідача, а також їхньої неповнолітньої дитини, отже, шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин, втратили один до одного хороші почуття, помиритися не бажають, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01.07.2010 року у разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Щодо вирішення питання судових витрат суд зазначає таке.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією АТ «Таскомбанк» від 26.03.2025 (а.с.3)
Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 1300,00 грн, на підтвердження яких позивач подала платіжну інструкцію АТ «Приватбанк» від 26.03.2025 (а.с.12), позивач в заяві від 06.05.2025 просила їх залишити за нею.
З врахуванням того, що позивач просила судові витрати на правову допомогу залишити за позивачем, а відповідач у своїй заяві від 28.04.2025 просив зменшити розмір судового збору до 50 відсотків у зв'язку із визнанням ним позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого нею за подання позову до суду та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.
На підставі ст. 24, 27, 51, 56, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. 12, 142, 206, 258-259, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Осламівської сільської ради Віньковецького (Хмельницького) району Хмельницької області, актовий запис № 11 від 08 листопада 2003 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Судові витрати в частині витрат на правову допомогу залишити за позивачем.
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, направити до Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Є. Голуб