Справа № 492/712/19
Номер провадження 1-кп/495/126/2025
30 квітня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
із секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,
провівши відкрите судове засідання в залі суду в м. Білгород-Дністровському та розглянувши клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали, якою обрано запобіжний захід, спливає 01 травня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, у зв'язку з чим він може переховатися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, з мотивів не доведення останнім існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Подала зустрічне клопотання про зміну її підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Послалась на надмірну тривалість судового розгляду, наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, погіршення стану здоров'я, відсутність ризиків, зазначених прокурором.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, повідомив, що лікування в умовах СІЗО не дає належного ефекту, точний медичний діагноз не встановлено.
Заслухавши клопотання прокурора, клопотання захисника, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотаннь та судової справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Захисником ОСОБА_7 до клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт не додано жодних пітверджуючих документів щодо наявних соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі про наявність у нього постійного місця проживання, стану здоров'я, тощо.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 злочину, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров'я, його сімейний стан, відсутність офіційного джерела прибутку, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений та свідки, не вирішені клопотання сторін, а такожє те, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності, суд вважає що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд -
клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити, як у поданому передчасно.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк, що не перевищує 60 діб, тобто до 28 червня 2025 включно, в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата оголошення повного тексту ухвали: 30.04.2025 року о 17.00 год.
Головуюча суддя ОСОБА_8
Суддя ОСОБА_9
Суддя ОСОБА_10