Справа № 320/44107/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
06 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні кабельні технології» до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-
ТОВ «Сучасні кабельні технології» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні Кабельні Технології» зареєстроване 08.01.2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є підприємством, основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), а також діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (код КВЕД 46.18), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19), оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75) та оптова торгівля іншими проміжними продуктами (код КВЕД 46.76).
Як вказує позивач, що не спростовується відповідачем, позивач реалізує кабелі, проводи та шини, а також дроти та прокати для підприємств залізничної галузі за такими кодами: УКТЗЕД 7407, 7408, 7409, 8544, 7413.
У період з 01.01.2021 року по 25.09.2023 року згідно зі штатним розписом у ТОВ «Сучасні Кабельні Технології» працювало 5 осіб.
Позивач згідно договору суборенди нерухомого майна-офісних приміщень №13112019 від 13.11.2019 року орендує офісне приміщення та здійснює власну господарську діяльність за юридичною адресою: місто Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27.
Для зберігання придбаної продукції використовує складські приміщення (площею 194,40 м2), відповідно до укладених договорів оренди №312 від 29.09.2019 року та №22/109-ЮР від 01.09.2022 року, за адресою: Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4 Д.
Розвантаження/навантаження товару та надання інших супровідних складських послуг здійснюється Позивачем у відповідності до договорів №32/5 від 29.09.2019 року та №39/25 від 09.09.2022 року про надання складських послуг. Процес розвантаження та навантаження товару при транспортуванні товару напряму від постачальника або виробника до складських приміщень замовника, відбувається за рахунок таких постачальників, виробників або замовників, та їх засобами, про що зазначено у відповідних договорах поставки.
У разі якщо поставка товару здійснюється на склад від виробника Товару, позивач з метою обміру, розвантаження та навантаження Товару використовує власні засоби, а також користується послугами підприємств, що мають у своїй діяльності відповідні засоби.
Для транспортування Товару позивач користується послугами компанії експедитора, яка комплексно забезпечує логістику та здійснює перевезення товару на підставі договорів-заявок з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а також на підставі заявки про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень з Новою Поштою №670454 від 20.05.2020 року. Згідно цього, для підтвердження здійснення вказаних послуг перевезень, додаються специфікації, акти здач-прийняття робіт та платіжні доручення. Також слід зазначити, що Позивач здійснював перевезення Товару на підставі договору №22881 від 26.06.2020 року з Приватним підприємством «Нічний експрес».
До матеріалів справи позивачем додані форма №20-ОПП щодо основних фондів (офісних та складських приміщень) з квитанцією №2 для підтвердження подання даної форми.
Крім того, ТОВ «Сучасні Кабельні Технології» була придбана та є на балансі установка УПС-400/800, яка призначена для відмотки кабелю та проводу, що підтверджується договором купівлі-продажу №605 від 06.05.2020 року.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, прийнято рішення від 09.08.2022 року №239461 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Кабельні Технології»« критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство оформлює операції з ризиковим контрагентом, а саме: ТзОВ «Транскомплект-Україна» (код 42743332)».
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.09.2023 року №1, прийнято рішення від 25.09.2023 року №196800 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Кабельні Технології»« критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним рішенням від 25.09.2023 року №196800, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Зокрема, п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
У силу положень пп. 201.1.16 п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпунктів «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Пунктами 5 і 6 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Зміст наведених положень Порядку №1165 та зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного із передбачених Порядком рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Після того, комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. При цьому, у силу положень п. 40 Порядку №1165 такі рішення приймаються комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття рішень фіксуються у протоколах.
При цьому, для того, аби встановити відповідність платника податку на додану вартість вказану критерію ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної визначеної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.
Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом віднесено позивача до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165, однак, оскаржуване рішення не містить мотивів та підстав віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за будь-якою ознакою.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що згідно доводів відповідача аналізом наявної податкової інформації за період з 10.02.2022 року по 25.09.2023 року ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що ТОВ «Сучасні Кабельні Технології» (код 42739420) придбаває товари/послуги 8544 у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме ТОВ «Транскомплект-Україна» (код ЄДРПОУ 42743332).
Разом з тим, бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле, де у разі відповідності вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, жодних документів та доказів на підтвердження такого висновку відповідачем не надано. Відповідач не надав жодних документальних доказів наявності у нього податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку.
Позивачем, як свідчать матеріали справи, надано копії договорів зі своїми контрагентами, відображення таких господарських операцій міститься у бухгалтерському та податковому обліку позивача, товарно-транспорті накладні, платіжні доручення, які підтверджуються факт реалізації придбаних товарів.
Натомість, ГУ ДПС у м. Києві не довело, що аналізувало отримані від позивача документи в контексті наведених підстав критеріїв ризиковості платника. Серед зазначеного переліку критеріїв не передбачено здійснення платником господарських операцій із платниками, щодо яких наявна інформація про ознаки безтоварних операцій або якщо останні є ризиковими. Жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження податкової інформації про здійснення ТОВ «Сучасні Кабельні Технології» операцій, що відповідають встановленим у додатку 3 до Порядку №1165 критеріям, відповідач не надав.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірне рішення Головного управління ДПС у м. Києві не містить мотивів та документально підтверджених обґрунтувань правомірності віднесення ТОВ «Сучасні Кабельні Технології» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
В контексті зазначеного судом першої інстанції було вірно зауважено про те, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання ГУ ДПС у м. Києві обов'язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.
Відтак, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить про те, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
Такий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19.11.2021 року у справі №140/17441/20 та від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.
Посилання відповідача на те, що внесення ТОВ «Сучасні Кабельні Технології» до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб'єкта господарювання, колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення від 25.09.2023 року №196800 прийняте ГУ ДПС у м. Києві без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване рішення як акт індивідуальної дії підлягає скасуванню.
Так, за згаданими вище правилами п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Так, відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту порушених прав ТОВ «Сучасні Кабельні Технології» є зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві у встановленому законодавством порядку виключити позивача з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Апеляційний суд також враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.