Справа № 320/13395/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
06 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС ЮГ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У квітні 2023 року позивач - ТОВ "МЕГА СЕРВІС ЮГ" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13 жовтня 2022 року № 262490411 та № 262500411.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Відповідач вважає, що позивач неправомірно сформував в декларації з ПДВ за травень 2022 року податковий кредит на суму 447 446 грн.
27 серпня 2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Позивач вважає, що ним не порушено вимоги Податкового Кодексу України та правомірно сформовано податковий кредит за травень 2022 року на підставі податкових накладних, зареєстрованих контрагентами в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 липня 2022 року.
Також, на переконання позивача, відповідач порушив порядок проведення перевірки, так як мав провести документальну, а не камеральну перевірку.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "МЕГА СЕРВІС ЮГ" утворено 26 серпня 2015 року, основний вид діяльності: 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (а. с. 19-20 том 1).
Між ТОВ "ПРАЙМ ТРЕЙД ЦЕНТР" (Постачальник / Продавець), з однієї сторони, та ТОВ "МЕГА СЕРВІС ЮГ" (Покупець), з іншої сторони укладено ряд Договір поставки №КВ-661 від 29 жовтня 2019 року (а. с. 74-75 том 1) та № ПТО-002 від 19 червня 2017 року (а. с. 103-104 том 1)).
У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Договорів Постачальник/Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна ціна Договору визначається відповідно до видаткових накладних.
На підтвердження отримання товару від постачальника, позивачем надано до суду первинну документацію:
- Видаткові накладні № КВ-000851 від 04 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 125 000 грн, № КВ-000852 від 10 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 124 999,99 грн, № КВ-000853 від 18 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 157 613,13 грн, № КВ-000854 від 23 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 340 705,96 грн, № ОС-0008520 від 05 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 197 082,08 грн, № ОС-0008596 від 10 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 168 480,00 грн, № ОС-0008521 від 11 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 182 131,56 грн, № ОС-0008522 від 12 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 195 110,24 грн, № ОС-0008523 від 18 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 194 763,24 грн, № ОС-0008594 від 19 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 140 400 грн, № ОС-0008524 від 24 травня 2022 року на загальну суму з ПДВ 185 330,18 грн та інші;
- Податкові накладні від 04 травня 2022 року за № 18760 на загальну суму з ПДВ 125 000 грн, від 10 травня 2022 року за № 18761 на загальну суму з ПДВ 124 999,99 грн, від 18 травня 2022 року за № 18762 на загальну суму з ПДВ 157 613,13 грн, від 23 травня 2022 року за № 18764 на загальну суму з ПДВ 340 705,96 грн, від 03 травня 2022 року за № 18764 на загальну суму з ПДВ 340 705,96 грн, від 10 травня 2022 року за № 10584 на загальну суму з ПДВ 340 705,96 грн, від 03 травня 2022 року за № 10507 на загальну суму з ПДВ 168 480 грн, від 11 травня 2022 року за № 10508 на загальну суму з ПДВ 182 131,56 грн, від 12 травня 2022 року за № 10509 на загальну суму з ПДВ 195 110,24 грн, від 18 травня 2022 року за № 10510 на загальну суму з ПДВ 194 763,24 грн, від 19 травня 2022 року за № 10581 на загальну суму з ПДВ 185 330,18 грн, від 24 травня 2022 року за № 10511 на загальну суму з ПДВ 140 400 грн та інші;
- Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 липня 2022 року: № 9129723719, № 9129724229, № 9129718897, № 9129719930, № 9128409884, № 9129846134, № 9128301959, № 9128255534, № 9128246929, № 9129846686, № 9128255788 та інші;
- Платіжні доручення від 05 серпня 2022 року: № 32960724 на загальну суму 390 000 грн, № 32960725 на загальну суму 340 000 грн, № 32960726 на загальну суму 140 000 грн, від 06 червня 2022 року: № 32960526 на загальну суму 370 000 грн, № 32960527 на загальну суму 330 000 грн, від 14 червня 2022 року № 32960526 на загальну суму 500 000 грн, від 16 червня 2022 року № 32960558 на загальну суму 320 00 грн, від 20 червня 2022 року № 32960566 на загальну суму 60 000, грн та інші (а. с. 79- 184 том 1).
Співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року подану ТОВ "МЕГА СЕРВІС ЮГ". За результатом перевірки складено Акт фактичної перевірки від 20 вересня 2022 року № 26545/ж5/26-15-04-13-03/39966547. В Акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за травень 2022 року суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 75 644 грн, та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 371 802 грн, що тягне застосування штрафних санкції відповідно до статті 123 Податкового Кодексу України. (а. с. 46-51 том 1)
На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2022 року:
- № 262490411, яким збільшено податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 371 802 грн за основним платежем 371 802 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 37 180 грн (а. с. 53-54 том 1);
- № 262500411 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 75 644 грн (а. с. 55-56 том 1).
Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу до ДПС України, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 07 грудня 2022 № 16092/6/99-00-06-01-05-06, яким скаргу ТОВ "МЕГА СЕРВІС ЮГ" залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (а. с. 58-60 том 1).
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем за травень 2022 року сформовано податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, податкові накладні зареєстровані постачальниками позивача 15 липня 2022 року (у межах строку, визначеного Податковим Кодексом України), відтак у контролюючого органу не було правових підстав для зняття податкового кредиту та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість перевіреного періоду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
За визначенням, що міститься у пункті 14.1.60 статті 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Керуючись пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
На виконання пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого-п'ятого пункт 198.6 статті 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно з Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-ІХ) внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у розділі XX "Перехідні положення":
1) пункт 32-2 підрозділу 2 викладено в такій редакції:
"32-2. Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:
включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
2) у підрозділі 10:
У пункті 69:
абзац перший пункту 69 викладено в такій редакції:
"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті";
підпункт 69.1 викласти в такій редакції:
"69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Згідно із частиною 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає. Відповідно до частини другої статті 4 цієї Конвенції якщо строк обчислений у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 803/350/17, у справі № 815/4720/16, від 13 червня 2018 року у справі № 815/1298/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1387/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 814/4170/15, від 08 жовтня 2018 року у справі № 927/490/18, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.
Як встановлено вище, між ТОВ "ПРАЙМ ТРЕЙД ЦЕНТР" (Постачальник / Продавець), з однієї сторони, та Позивачем (Покупець), з іншої сторони укладено Договір поставки № КВ-661 від 29 жовтня 2019 року та № ПТО-002 від 19 червня 2017 року. У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Договорів Постачальник/Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна ціна Договору визначається відповідно до видаткових накладних.
За наслідком здійснення господарських операцій, контрагент позивача подав 15 липня 2022 року податкові накладні до реєстрації в податковий орган. Квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 липня 2022 року підтверджено їх реєстрацію.
Враховуючи вказані вище норми Закону № 2260-ІХ, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій у травні 2022 року, подані контрагентом позивача в межах граничного строку їх реєстрації - 15 липня 2022 року.
Як наслідок є вірним висновок суду першої інстанції, що зважаючи на те, що ТОВ "МЕГА СЕРВІС ЮГ" за травень 2022 року сформувало податковий кредит на підставі наявних у нього первинних (розрахункових) документів, а також те, що податкові накладні зареєстровані постачальниками позивача вчасно (15 липня 2022 року), відповідач не мав правових підстав для зняття податкового кредиту та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість перевіряємого періоду. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, не відповідають приписам частини другої статті 2 КАС України та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку