07 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34021/24
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,
повний текст судового рішення
складено 06.01.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Лук'янчук О.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/34021/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
01.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки починаючи з 17.06.2024 з урахуванням фактично сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 12.11.2019 він отримує пенсію за віком по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після досягнення 60-ти років ОСОБА_1 з 17.06.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак без застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передували року звернення за призначенням такої пенсії.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву наголошуючи, що з 12.11.2019 ОСОБА_2 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У подальшому, досягнувши пенсійного віку позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У зв'язку з чим, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за 2014-2016 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/34021/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав, що при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" орган Пенсійного фонду цілком правомірно враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків окружного адміністративного суду обставинам справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021, 2022, 2023 роки, а не за 2014, 2015, 2016 роки, як протиправно враховано органом Пенсійного фонду.
У свою чергу, ГУ ПФУ в Одеській області до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує, що наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. На думку відповідача, судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 12.11.2019 та отримує пенсію за віком по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наслідком розгляду такого звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 17.06.2024 із розрахунку заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середнього заробітку за 3 попередні роки - за 2016-2017 роки.
Не погодившись із врахуванням органом Пенсійного фонду показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно із частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.
Водночас, на думку позивача, при зверненні із заявою до органу Пенсійного фонду України після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.
Колегія суддів зазначає, що статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду України стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
У постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23 Верховний Суд дійшов висновку, що викладені у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі № 334/917/17 та інших правові висновки про наявність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
У зв'язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від згаданих висновків та сформувала такі:
« 1) статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після досягнення ними пенсійного віку».
Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже призначено пенсію за віком по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) за тим самим нормативно-правовим актом із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню, тобто 2021, 2022, 2023 роки.
Враховуючи, що Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №300/5450/23 відступив від висновків, застосованих у постановах від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі № 334/917/17 та сформував вищенаведену позицію, остання враховується при перегляді цієї справи в апеляційному порядку.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного адміністративного суду стосовно відмови в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачем в апеляційній скарзі твердження не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/34021/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.В. Лук'янчук О.І. Шляхтицький