Справа № 638/6448/25
Провадження № 1-в/638/439/25
30 квітня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника колонії ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_6 про приведення вироків Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року та Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року стосовно ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
встановив:
Начальник ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із клопотанням, в якому просить звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання, призначеного вироком від 21.12.2023 року Червонозаводського районного суду м.Харкова, за епізодами, які мали місце 17.10.2022 року, 05.04.2023 року приблизно о 22:10 год., 16.10.2023 року, 03.11.2023 року; виключити з вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України; виключити з вироку від 21.12.2023 року Червонозаводського районного суду м.Харкова посилання на приписи ч.1 ст.70 КК України; звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком від 30.04.2024 року Київського районного суду м.Харкова за епізодами, які мали місце у період з 29 травня 2022 року по 30 травня 2022 року, 17.12.2022 року.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в державній установі відбуває покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 29.08.2024 року Московським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт. На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним вироком Київського районного суду м.Харкова, від 30.04.2024 року, менш суворого покарання, призначеного цим вироком, остаточно призначено покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з 30.04.2024 року, заразовано строк попереднього ув'язнення з 11.01.2024 року, визначеного вироком Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року.
Крім того, ОСОБА_4 має наступну судимість: 19.12.2022 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік; 21.12.2023 року Червонозаводським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71, ч.1 ст.72 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 30.04.2024 року Київським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі. Початок строку 30.04.2024 року, кінець строку - 11.04.2030 року.
Відповідно до мотивувальної частини вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, а саме 4 епізоди: 17.10.2022 року - на суму 676 гривень, 05.04.2023 року приблизно о 22:10 год. - на суму 1 771,28 грн., 16.10.2023 року - на суму 1500 грн., 03.11.2023 року - на суму 1500 грн., а також злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України (2 епізоди): 18.10.2022 року на суму 734 грн., 09.11.2023 року на суму 1500 грн..
Відповідно до мотивувальної частини вироку Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України (2 епізоди): у період з 29 травня 2022 року по 30 травня 2022 року на суму 911 гривень, 17 грудня 2022 року на суму 1 642,38 грн..
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ) особа підлягає адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які станом на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.
Представник установи виконання покарання в судовому засіданні підтримав клопотання з уточненнями.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.
Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав.
Вивчивши матеріали клопотання та надані документи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 13 ч.1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.539 КПК України орган або установа виконання покарань має право на звернення до суду із питаннями, які виникають під час виконання вироку, у випадках встановлених законом, зокрема подання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Вирок набрав законної сили 19.01.2023 року.
Вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71, ч.1 ст.72 КК України та призначено остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 23.01.2024 року.
Вироком Київського районного суду м.Харкова від 30 квітня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70, ст.72 КК України та призначено остаточне покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до статті 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч.1 ст.51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст.51 КУпАП.
Згідно формулювання обвинувачення за вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2023 року, визнаного судом доведеним ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, яке мало місце 09.11.2023 року на суму 1500 гривень, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке мало місце 17.10.2022 року на суму 676 гривень, 18.10.2022 року на суму 734 гривень, 05.04.2023 року приблизно о 22:10 год. на суму 1771 гривень 28 копійок, 16.10.2023 року на суму 1500 гривень, 03.11.2023 року на суму 1500 гривень, 09.11.2023 року на суму 1500 гривень.
Згідно формулювання обвинувачення за вироком Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року, визнаного судом доведеним, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке мали місце: у період з 29 травня 2022 року по 30 травня 2022 року на суму 911 гривень, 17 грудня 2022 року на суму 1642 гривні 38 копійок.
Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2022 року - 2481 гривню, на 01.01.2023 року - 2684 гривні, що перевищує вартість майна, викраденого в результаті вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень: ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та ч.4 ст.185 КК України (6 епізодів) за якими він був засудженим вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2023 року, а також за ч.4 ст.185 КК України (2 епіходи) - за вироком Київського районного суду м.Харкова від 30 квітня 2024 року.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, до набрання вказаним Законом чинності.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягають негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на викладене, після внесення змін Законом України №3886-IX до законодавства України про адміністративні правопорушення, вищевказані діяння, вчинені ОСОБА_4 перестали бути кримінально караними, тому суд приходить до висновку, що клопотання установи виконання покарання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а засудженого слід звільнити від призначеного покарання згідно вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України на підставі частини другої статті 74 КК України як особу, що засуджена за діяння, караність якого законом усунута. При цьому з резолютивної частини вказаного вироку слід виключити посилання на застосування ч.1 ст.70 КК України. ОСОБА_4 вважати засудженим вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Крім того, вирок Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року також слід привести у відповідність до вказаного Закону шляхом виключення з вироку суду обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.185 за епізодами, які мали місце у період з 29 травня 2022 року по 30 травня 2022 року, від 17.12.2022 року. ОСОБА_4 вважати засудженим вироком Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.372, 354, 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_6 - задовольнити.
Привести вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 Кримінального кодексу України, у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, а саме виключити з вироку суду обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за епізодами, які мали місце 17.10.2022 року, 18.10.2022 року, від 05.04.2023 року приблизно о 22:10 год. (потерпілий «АТ «Укртелеком»), від 16.10.2023 року, від 03.11.2023 року.
ОСОБА_4 , засудженого вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України -звільнити від призначеного покарання на підставі ст.74 КК України у зв'язку із усуненням кримінальної караності діяння.
Виключити з резолютивної частини вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року посилання на застосування ч.1 ст.70 КК України.
Вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Привести вирок Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 Кримінального кодексу України, у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, а саме виключити з вироку суду обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за епізодами, які мали місце у період з 29 травня 2022 року по 30 травня 2022 року, від 17.12.2022 року.
Вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Київського районного суду м.Харкова від 30.04.2024 року за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 05.05.2025 року о 15:15 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1