07 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10763/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Федусика А.Г., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року у справі №420/10763/24 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
06 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо не виготовлення та не направлення до ГУ ПФУ в Херсонській області оновленого розрахунку стажу судді у відставці ОСОБА_1 згідно до поданої ним «заяви від 06.03.2024 року» про здійснення перерахунку стажу та видачі відповідного наказу року щодо зарахування - 5 років стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді для подальшого перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з часу виникнення права, невидачі відповідного наказу та не направлення до ГУ ПФУ в Херсонській області для подальшого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до Порядку ПФУ №3-1 від 25.01.2008 року;
- зобов'язати Херсонський апеляційний суду видати відповідний наказ про перерахунок стажу та виготовити оновлений розрахунок стажу судді у відставці ОСОБА_1 з врахуванням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року у справі № 540/1192/19 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарного періоду проходження строкової служби у складі Збройних Сил СРСР з 11 листопада 1987 року по 18 жовтня 1990 року - 2 роки 11 місяців 08 днів та 5 років стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді для подальшого перерахунку довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з часу виникнення права та направити до ГУ ПФУ в Херсонській області наказ та оновлений розрахунок стажу для подальшого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до Порядку ПФУ №3-1 від 25.01.2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду щодо не зарахування та не здійснення перерахунку стажу та доплати за вислугу років судді у відставці ОСОБА_1 «згідно до поданої заяви від 06.03.2024 року» у відповідності до вимог ч.5 ст.135 Закону України №1402-VIII, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу за відповідний рік з часу виникнення права;
- зобов'язати Херсонський апеляційний суд зарахувати та здійснити перерахунок стажу та доплати за вислугу років судді у відставці ОСОБА_1 згідно поданої ним заяви від 06.03.2024 року у відповідності до вимог ч.5 ст.135 Закону України №1402- VIII, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу за відповідний рік з часу виникнення права.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стаж роботи суддею, у тому числі для цілей встановлення доплати до посадового окладу за вислугу років, має обчислюватися на підставі положень статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII у редакції Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року № 2509-VIII, а також з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 14 жовтня 2024 року прийнято судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Вирішуючи спір та приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після його виходу у відставку.
Крім того, окружний адміністративний суд зазначив про безпідставність позовних вимог в частині врахування до розрахунку стажу календарного періоду проходження строкової служби у складі Збройних Сил СРСР з 11 листопада 1987 року по 18 жовтня 1990 року, оскільки цей період вже зараховано до стажу позивача, що підтверджується відповідним розрахунком від 28.03.2018 року.
Не погоджуючись з означеним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив апеляційний суд скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Херсонський апеляційний суд протиправно не зарахував до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, у тому числі для цілей встановлення доплати до посадового окладу за вислугу років, стажу роботи в галузі права, яке у свою чергу мало наслідком у подальшому невірний розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Херсонського апеляційного суду спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення суду та просить його залишити без змін.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як з'ясовано апеляційним судом та установлено судом першої інстанції, Указом Президента України від 25.06.1997 року № 583/97 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Дніпровського районного суду м. Херсона з 02.07.1997 року.
Згідно із Указом Президента України від 15.06.2001 року №440/2001 ОСОБА_1 призначений на посаду судді судової колегії у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області з 06.08.2001 року (наказ №12 від 06.08.2001 року).
За рішенням Вищої Ради Правосуддя №722/0/15-18 від 13.03.2018 року ОСОБА_1 звільнений з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у зв'язку із поданням заяви про відставку з 28.03.2018 року.
28 березня 2018 року Апеляційним судом Херсонської області здійснено розрахунок стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку і отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який складає 23 роки 08 місяців 06 днів, у тому числі:
- служба в армії (11.11.1987 року - 18.10.1990 року) 02 роки 11 місяців 08 днів;
- суддя Дніпровського районного суду м. Херсона (02.07.1997 року - 06.08.2001 року) 04 роки 01 місяць 05 днів;
- суддя Апеляційного суду Херсонської області (06.08.2001 року - 28.03.2018 року) 16 років 07 місяців 23 дні.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року у справі №540/1192/19 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , як судді у відставці, до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарного періоду проходження строкової служби у складі Збройних Сил СРСР з 11 листопада 1987 року по 18 жовтня 1990 року - 2 роки 11 місяців 08 днів.
Зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової служби у складі Збройних Сил СРСР з 11 листопада 1987 року по 18 жовтня 1990 року - 2 роки 11 місяців 08 днів.
Зобов'язано провести перерахунок починаючи з 28.03.2018 року і нарахувати довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з подальшим перерахуванням, у випадку зміни суддівської винагороди діючого судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року у справі № 540/5081/21 зобов'язано здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 31.05.2021 року № 596/21.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 року у справі №420/6750/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 % суддівської винагороди з 01 січня 2021 року, виходячи з розміру суддівської винагороди у 184 976 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56 %, виходячи з розміру суддівської винагороди у 184 976 грн. з 01 січня 2021 року з урахуванням раніше виплачених коштів.
06.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок стажу шляхом зарахування згідно до вимог ч.2 ст.137 Закону № 1402-VIII, ч.ч.2, 3 ст.7 Закону № 2862-ХІІ, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, який складає 5 років та видати новий розрахунок стажу судді станом на 28.03.2018 року згідно із Додатком 4 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці.
Листом від 15.03.2024 року № 08-33/66/2024 відповідач повідомив, що Херсонським апеляційним судом надіслано лист до Державної судової адміністрації України з метою отримання роз'яснень щодо можливості здійснення перерахунку стажу суддям у відставці шляхом зарахування стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), який складає 5 років та видачі нового розрахунку стажу для суддів у відставці згідно із Додатком 4 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідь на заяву буде надано після отримання відповідних роз'яснень від Державної судової адміністрації України.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР і республік, що входили до складу.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року № 2509-VIII статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII доповнено частиною 2, згідно із якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом і надає право для призначення на посаду судді.
Водночас, абзацом четвертим пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їхнього призначення (обрання).
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-XII (далі - Закон №2862-XII, у редакції, чинній на день призначення позивачки на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-XII для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Спір у цій справі (з урахуванням вимог позовної заяви) стосується наявності права у позивача включити до стажу роботи суддею - стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді.
Так, позивач уважає, що відповідно до частини другої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII у редакції Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року № 2509-VIII, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді має бути зарахований додатково до вже «збереженого» ним стажу роботи суддею, який був обчислений під час виходу у відставку.
Судова колегія зауважує, що особливістю цієї справи є те, що позивач звільнений у відставку до набрання чинності вказаними змінами до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII.
З урахуванням таких обставин, у цій справі необхідно з'ясувати, чи має позивач право на зарахування до стажу роботи на посаді судді додаткових років роботи у сфері права, якщо право на відставку він реалізував до набрання чинності частини другої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII у редакції Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року № 2509-VIII.
Апеляційний суд звертає увагу, що Верховний Суд вже неодноразово викладав висновок щодо застосування частини другої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII у редакції Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року № 2509-VIII у цьому контексті.
Так, у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 року у справі №200/6296/19-а зазначено, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання, а також визначення його розміру.
З урахуванням викладеного Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку про неможливість обчислення стажу роботи на посаді судді з урахуванням вимог частини другої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII у редакції Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року № 2509-VIII, суддям, звільненим у відставку до набрання чинності вказаною нормою, тобто до 05 серпня 2018 року.
Цей же висновок Верховний Суд послідовно викладав також у постановах від 31 жовтня 2019 року у справі №520/11431/18, від 12 червня 2020 року у справі №200/779/19-а, від 20 квітня 2021 року у справі №620/536/19, від 17 вересня 2021 року у справі № 824/301/20-а, від 30 вересня 2021 року у справі №243/6450/17, від 23 листопада 2021 року у справі №280/5617/18, від 23 червня 2022 року у справі №560/937/19.
Отже, з аналізу наведених норм і виходячи з приписів статті 58 Конституції України, до позивача не може бути застосована частина друга статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII у редакції Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 року №2509-VIII, щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після звільнення його у відставку.
Щодо видачі відповідачем нової довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням у ній доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно із пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Отже, формування та направлення до органів ПФУ довідки про суддівську винагороду у разі зміни складових суддівської винагороди судді може здійснюватися відповідним органом і без звернення судді, проте лише у випадку виникнення такого обов'язку (зміни складових).
Згідно із частиною п'ятою статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
На підставі доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційним судом установлено, що загальний стаж роботи позивача, який є підставою для визначення його розміру доплати за вислугу років становить 23 роки 08 місяців 06 днів, а тому згідно до норм чинного законодавства не дає ОСОБА_1 права на доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу.
При цьому, у своїй заяві від 06 березня 2024 року позивач не просив видати йому нову довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, із зазначенням у ній доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу, так само як не надав доказів звернення до відповідача із іншою подібною заявою, якщо вважав, що має відповідне право.
З огляду на вище зазначене, оскільки у позивача не виникло право на отримання нової довідки, в якій би визначалися доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу, відповідно, правильним є висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності і у цій частині позовних вимог.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Стосовно доводів позивача про неврахування судом попередньої інстанції правових висновків, викладених у постановах Великою Палатою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 9901/15/21 та Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №420/1987/21, щодо необхідності застосування до всіх суддів, незалежно від дати їх звільнення у відставку, при обчисленні стажу роботи на посаді судді, із якого здійснюється обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, положень частин першої та другої статті 137 Закону № 1402-VIII після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №9901/15/21 та Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі №420/1987/21 зазначили, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 всі судді України мають єдиний юридичний статус, а тому до всіх суддів має застосовуватись частина друга статті 137 Закону №1402-VIII, незалежно від дати звільнення у відставку.
Рішення Конституційного Суду України та практика ВП ВС стосувалися, перш за все, визнання дискримінаційним підходу, за якого судді, які пішли у відставку до набрання чинності Законом №1402-VIII, отримували 90% винагороди, а після - 50%.
Цей підхід визнано таким, що порушує статтю 24 Конституції України та Протокол №12 до Європейської конвенції про захист прав людини, оскільки створює нерівне становище серед суддів залежно від дати виходу у відставку.
Водночас, такий підхід не скасовує вимоги частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII, а тому критерій однаковості полягає, перш за все, в тому, що частина друга статті 137 Закону №1402-VIII застосовується до всіх суддів - однаково, але конкретний обсяг стажу, який підлягає зарахуванню, визначається індивідуально - залежно від тієї вимоги закону, яка діяла на момент первинного призначення.
У рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Конституційний Суд України вказує на необхідність однакового підходу до виплати довічного грошового утримання - 50%, незалежно від дати звільнення, але не запроваджує нову норму щодо зарахування стажу. Це означає, що однакове правило застосовується, але з урахуванням індивідуального нормативного контексту кожного судді.
Відтак, висновок окружного адміністративного суду про те, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після його виходу у відставку, не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/15/21 та Верховного Суду у справі №420/1987/21.
Навпаки, такий підхід забезпечує однакове застосування частини другої статті 137 Закону №1402-VIII, з урахуванням змін у правовому регулюванні в часі, що є загальновизнаним підходом у праві.
У зв'язку з чим колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року у справі №420/10763/24 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді А.Г. Федусик Ю.В. Осіпов