П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15078/24
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -
У травні 2024р. ПП «АЛІБІ» звернулося до суду із позовом до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 1.04.2024р. за №UA500500/2024/000214/2.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він на підставі контракту від 3.06.2021р. за №2021-1-TR, укладеного із ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина), придбало ананас консервований.
В подальшому, з метою митного оформлення придбаного товару, позивачем було подано митну декларацію до митного органу від 1.04.2024р. за МД №24UA500500011318U0, в якій самостійно розраховано митну вартість за ціною договору. Для підтвердження митної вартості товару, а також додатково, декларантом були надані всі необхідні документи для митного оформлення.
Проте, 1.04.2024р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару за №UA500500/2024/000214/2.
Позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. При цьому, позивач зазначив, що Одеською митницею в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Позивач не погоджується із зазначеним у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000214/2 від 1.04.2024р..
Стягнуто з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ПП «АЛІБІ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 077,43грн. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, не доведеним та прийняте з порушенням законодавства України.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 27.05.2003р. ПП «АЛІБІ» (Код ЄДРПОУ 32508984) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до відомостей з Реєстру до видів економічної діяльності ПП «АЛІБІ» відносяться: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 01.63 Післяурожайна діяльність; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство.
3.06.2021р. між ПП «АЛІБІ» (Покупець) та ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) (Продавець) укладено Контракт за №2021-1-TR, за яким Продавець продає, а Покупець купує товар, надалі іменований «Товар», згідно специфікацій (Проформа інвойс), які додаються до контракту і є невід'ємними частинами цього Контракту.
Відповідно до Додаткової угоди від 2.09.2021р. до Контракту №2021-1-TR від 3.06.2021р. сторони погодили, що оплата за товар може здійснюватися впродовж 360 календарних днів з дати оформлення ВМД у порті призначення.
Відповідно до Додаткової угоди від 27.10.2021р. до Контракту №2021-1-TR від 3.06.2021р. сторони погодили наступні зміни:
«П. 2.1 викласти в наступній редакції:
2.1 Товар поставляється в кількості згідно Інвойсу.
2.2. Товар поставляється на умовах, вказаних у Інвойсі.
П. 6.1 викласти в наступній редакції:
6.1 Товар вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості:
- згідно ваги, вказаної в Інвойсі.
Продавець зобов'язаний надати наступні документи:
- Сертифікат Походження - 1 оригінал, 2 копії
- Фітосанітарний сертифікат -1 оригінал, 2 копії
- Пакувальний лист- 1 оригінал, 2 копії
- Сертифікат Якості - 1 оригінал, 2 копії
- Інвойс - 3 оригінали, 2 копії
- Коносамент - 3 оригінали, 3 копії
Товар повинен бути маркований українською мовою і містити інформацію про найменування виробника; вагу, вміст, дату виробництва і термін придатності. Маркування надається Покупцем і підтверджується ним перед друком.
П. 3.1 викласти в наступній; редакції:
3.1. Товар поставляється морським транспортом на умовах визначених сторонами у Інвойсі.
П. 4.3. викласти в наступній редакції:
4.3. Покупець здійснює оплату згідно Інвойсу в доларах США банківським переказом і зобов'язаний відправити копію банківського переказу на факс Продавця або по електронній пошті.
Продавець зобов'язаний відправити оригінали документів через DHL/TNT/UPS/Fedex в перебігу трьох робочих днів.»
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 17.06.2022 року до Контракту №2021-1-TR від 03.06.2021 року сторони погодили наступні зміни:
«П. 2.1 викласти в наступній редакції:
2.1 Товар поставляється в кількості згідно Інвойсу.
2.2. Товар поставляється на умовах, вказаних у Інвойсі.
2.3. Постачання товару здійснюється партіями, згідно Інвойсу.
2.4. Ціна Товару в упаковці вказується у Інвойсі.
П. 3.1 викласти в наступній; редакції:
3.1. Товар поставляється морським та/або автомобільним транспортом на умовах визначених сторонами у Інвойсі.».
Також, відповідно до Додаткової угоди №3 від 23.01.2023р. до Контракту №2021-1-TR від 3.06.2021р. сторони погодили нову адресу Покупця.
Відповідно до Додаткової угоди №5 від 13.11.2023р. до Контракту №2021-1-TR від 3.06.2021р. сторони погодили, що при поставках ананаса консервованого, нарізаного кільцями та шматочками допустимо відхилення ваги +/- 5% без перерахунку вартості товару.
На виконання умов Контракту №2021-1-TR було виставлено Інвойс №ТКІ 23/1132 від 25.12.2023р., яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Так, загальна маса нетто товару складає 52 884 кг (64350 кг брутто) у 3900 ящиках, загальна вартість товару становить 33 140,64дол. США. Умови поставки: CPT-Odessa.
З метою митного оформлення імпортованого товару 1.04.2024р. декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію за №24UA500500011318U0 на Товар:
1. Ананас консервований, нарізаний кільцями, у легкому сиропі. Дата виготовлення (пакування) 11.2023р., врожай 2023р., термін придатності 36 місяців, упакований в ящики по 13,56кг, кількість ящиків 1300, Торгівельна марка «LIZA», код УКТЗЄД 2008207900.
2. Ананас консервований, нарізаний шматочками, 3-го гатунку у легкому сиропі. Дата виготовлення (пакування) 11.2023р., врожай 2023р., термін придатності 36 місяців, упакований в ящики по 13,56 кг, кількість ящиків 2600, Торгівельна марка «LIZA», УКТЗЄД 2008207900.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:
- зовнішньоекономічний Контракт №2021-1-TR від 3.06.2021р. (4104);
- Додаткова угода до контракту №2021-1-TR від 2.09.2021р. (4103);
- Додаткова угода №2 від 17.06.2022р. до контракту №2021-1-TR від 2.09.2021р. (4103);
- Додаткова угода №3 від 23.01.2023р. до контракту №2021-1-TR від 2.09.2021р. (4103);
- Додаткова угода до контракту №2021-1-TR від 27.10.2021р. (4103);
- Додаткова угода №5 від 13.11.2023р. до контракту №2021-1-TR від 2.09.2021р. (4103);
- інвойс ТКІ 23/1132 від 25.12.2023р. (0380);
- пакувальний лист ТКІ 23/1132 від 25.12.2023р. (0271);
- коносамент BW23120580 від 31.12.23р. (0705);
- автотранспортна накладна №00092 від 22.03.2024р. (0730);
- автотранспортна накладна №220 від 22.03.2024р. (0730);
- автотранспортна накладна №221 від 22.03.2024р. (0730);
- прайс-лист виробника від 8.11.2023р. (3014);
- комерційна пропозиція виробника від 8.11.2023р. (3000);
- сертифікат про походження товару СО2024-0006146 від 15.01.2024р. (0861);
- сертифікат якості №ТКІ 23/1132 від 25.12.2023р. (0003);
- заява про те, що товари не є ГМО від 25.12.2023р. (5141);
- інформація про позитивні результати державних видів контролю 11233360 від 26.03.2024р. (5509);
- договір про надання послуг митного брокера №09-08/24 від 9.08.2021р.;
- лист від виробника про можливе відхилення ваги банки консерви б/н від 13.11.2023р. (9000).
Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:
«відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 03.06.2021 № 2021-1-TR (далі-Контракт), ДОДАТКОВА УГОДА № 2 від 17.06.2022 та ДОДАТКОВА УГОДА №3 від 23.01.2023.№5 від 13.11.2023 і ДОДАТКОВА УГОДА № б/н від 27.10.2021 та №б/н від 02.09.2021 до Контакту та комерційного інвойсу від 25.12.2023 № TKI 23/1132 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.
Згідно до п.8 Контракту виробник зобов'язаний надати дистриб'ютору коносамент або авіанакладну , проте зазначені до митного оформлення не надавалися.».
Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.5 ст. 54, ч.3 ст.53 МК України зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
1.04.2024р. декларантом надано лист вих. №01.04.2024, разом з яким повторно надані до митного органу автотранспортні накладні, коносамент та додаткові угоди до Контракту.
Також у вказаному листі декларантом повідомлено, що інших документів надано не буде.
1.04.2024р. Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500500/2024/000214/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим:
- товар 1 - становить 1,2409дол. США/кг. (МД від 25.03.2024р. №UA209230/2024/26442) ніж заявлено декларантом 0,6649дол.США/кг.
- товар 2 - становить 1,2409дол.США/кг. (МД від 25.03.2024р. №UA209230/2024/26442) ніж заявлено декларантом 0,6649дол.США/кг.
- товар 3 - становить 1,2409дол. США/кг. (МД від 25.03.2024р. №UA209230/2024/26442) ніж заявлено декларантом 0,5500дол.США/кг.
Позивач вважає вказане рішення митного органу протиправними та необґрунтованими, у зв'язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність прийняття спірного рішення митного органу, з урахуванням підстав, з якими позивач просить визнати його протиправним та незаконним, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.23,24 ст.4 МК України встановлено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Положеннями ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Приписами ч.2 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже, аналізуючи вищевказані норми, судова колегія зазначає, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За правилами ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У відповідності до ст.55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1,2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За правилами ч.1,2 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як вбачається із матеріалів справи, що митний орган в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, а саме у графі 33 зазначив: «відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 03.06.2021 № 2021-1-TR (далі-Контракт), ДОДАТКОВА УГОДА № 2 від 17.06.2022 та ДОДАТКОВА УГОДА №3 від 23.01.2023.№5 від 13.11.2023 і ДОДАТКОВА УГОДА № б/н від 27.10.2021 та №б/н від 02.09.2021 до Контакту та комерційного інвойсу від 25.12.2023 № TKI 23/1132 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.».
Апеляційним судом встановлено, що відповідно до Контракту №2021-1-TR від 3.06.2021р. зі змінами відповідно до Додаткової угоди №2 від 17.06.2022р. Товар поставляється в кількості та на умовах згідно Інвойсу, Ціна Товару в упаковці вказується у Інвойсі.
Відповідно до інвойсу №ТКІ 23/1132 від 25.12.2021р. умови поставки вказаної партії товару визначені CРТ-ODESSA.
Відповідно до розділу А.3 умов CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.
Отже, відповідно до умов Контракту, інших документів наданих до митного органу та правил тлумачення терміну СРТ обов'язок оплати витрат на перевезення Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку Позивача не підлягали.
Враховуючи вказане, судова колегія зазначає, що в даному випадку витрати на перевезення Товару не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість Товару, а відтак, у інвойсі та інших товаросупровідних документах правомірно не зазначено окремо вартість перевезення, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою.
Таким чином, зауваження митного органу є безпідставними.
Також, у графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що: «Згідно до п.8 Контракту виробник зобов'язаний надати дистриб'ютору коносамент або авіанакладну , проте зазначені до митного оформлення не надавалися.».
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що відповідно до п.6 Контракту №2021-1-TR від 3.06.2021р. зі змінами відповідно до Додаткової угоди від 27.10.2021р. Продавець зобов'язаний надати наступні документи:
- Сертифікат Походження - 1 оригінал, 2 копії
- Фітосанітарний сертифікат -1 оригінал, 2 копії
- Пакувальний лист- 1 оригінал, 2 копії
- Сертифікат Якості - 1 оригінал, 2 копії
- Інвойс - 3 оригінали, 2 копії
- Коносамент - 3 оригінали, 3 копії
Відповідно до п.44 МД №24UA500500011318U0 від 1.04.2024р. для митного оформлення декларантом, зокрема, надавався коносамент BW23120580 від 31.12.2023р.(0705).
Разом з тим, у відповідь на повідомлення митного органу 1.04.2024р. декларантом надано лист вих. №01.04.2024, разом з яким повторно наданий, зокрема, коносамент BW23120580.
З огляду на вказане, судова колегія зазначає, що вказаний коносамент надавався декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією та повторно разом з листом від 1.04.2024р., однак вказаний документ був проігнорований митним органом.
При цьому, митним органом не обґрунтовано, яким чином наявність коносаменту впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок не надання/надання вказаного документа не підтверджено, чи які розбіжності і в чому спричинило відсутність вказаного документа.
З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає вищевказані посилання митного органу необґрунтованими.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019р. у справі №810/5295/15, від 6.02.2020р. у справі №540/2219/18.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ПП «АЛІБІ» митної вартості товару не встановлено.
При цьому, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Що стосується розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, то судова колегія зазначає наступне.
Так, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у постанові від 5.03.2019р. у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 5.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019р. у справі №805/2713/16-А).
До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.
Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.
При цьому, судова колегія зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. в справі за №809/1884/16.
Отже, зазначені митним органом у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.
На думку апеляційного суду, позивачем у відповідності до вимог ст.52,53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в ч.3 ст.53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
У відповідності до ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів від 1.04.2024р. за №UA500500/2024/000214/2 митним органом використано для коригування митної вартості товару МД від 25.03.2024р. №UA209230/2024/26442, від 25.03.2024р. №UA209230/2024/26442, від 25.03.2024р. №UA209230/2024/26442.
У той же час, судова колегія звертає увагу на те, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив ці МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020р. у справі №804/6243/14.
Враховуючи викладене, судова колегія позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши в сукупності докази, які наявні в матеріалах справи, проаналізувавши положення законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволенні адміністративного позову та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 1.04.2024р. за №UA500500/2024/000214/2.
При цьому, дослідивши надані позивачем документи, які ним подавалися під час митного оформлення товарів, апеляційний суд встановив, що з них вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2024р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
О.В. Єщенко