П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24235/24
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,
У серпні 2024р. ТОВ «Еліксир Україна» звернулося до суду із позовом до Одеської митниці, у якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500410/2024/000001/1 від 19.07.2024р. та №UA500410/2024/00000/21/1 від 25.07.2024р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України ним до Одеської митниці подані митні декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Проте, за результатами митного оформлення митним органом прийняті рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500410/2024/000001/1 від 19.07.2024р. та №UA500410/2024/00000/21/1 від 25.07.2024р..
Позивач із вказаними рішеннями не погоджується та вважає їх протиправним та такими, що порушують його права та інтереси.
Так, позивач зазначив, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст.53 МК України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні.
При цьому, позивач звернув увагу на те, що подані ним документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей.
На підставі вказаного, позивач вважає, що митний орган неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв'язку із прийняттям оскаржуваних рішень про коригування, на позивача було покладено додаткові фінансові зобов'язання у вигляді митних і інших пов'язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Посилаючись на вказане, просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500410/2024/000001/1 від 19.07.2024р. та №UA500410/2024/00000/21/1 від 25.07.2024р..
Стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «Еліксир Україна» судовий збір в розмірі 30 280грн..
Повернуто з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь ТОВ «Еліксир Україна» судовий збір в розмірі 2 289,5грн..
Не погодившись із даним судовим рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган, приймаючи оскаржувані рішення, діяв з порушенням норм митного законодавства України, оскільки товариством надано усі необхідні документи для розмитнення товарів, а митницею не надано їм належної оцінки та визнано, що представлені документи не підтверджують митну вартість товару.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 29.05.2024р. між ТОВ «Еліксир Україна» та виробником мінеральних добрив ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO укладено договір ЗЕД за №UKR 29-05/2024.
На підставі вказаного договору, позивач по Інвойсу за №245675410061 від 30.06.2024р. поставив на територію України мінеральне добриво NP 5:30 +5%Ca+6%S 600/1. 500,400кг за ціною 359Євро за тону. Добриво доставлялось баржою Visco 1.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані митні декларації (МД) №24UA500410000525U2 від 9.07.2024р., №24UA500410000550U0 від 25.07.2024р., відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА», а саме:
- (МД) №24UA500410000525U2 - товар №1 - добриво мінеральне азотно-фосфорне: NP 5:30+5% Са+ 6% S, загальний вміст азоту 5%, загальний вміст фосфору 30%, містить вторинні елементи (Са) і мікроелементи (S) у вигляді гранул розміром до 5 мм, в біг-бегах по 600 кг., всього 417 біг-бегів, нетто - 250200 кг., брутто - 250617 кг. Торговельна марка - нема даних. Виробник - ELIXIR ZORKA-MINERALNADUBRIVA DOO;
- (МД) №24UA500410000550U0 - товар № 1 - добриво мінеральне азотно-фосфорне: NP 5:30+5% Са+ 6% S, загальний вміст азоту 5%, загальний вміст фосфору 30%, містить вторинні елементи (Са) і мікроелементи (S) у вигляді гранул розміром до 5 мм, в біг-бегах по 600 кг., всього 417 біг-бегів, нетто - 250200 кг., брутто - 250617 кг. Торговельна марка - нема даних. Виробник - ELIXIR ZORKA-MINERALNADUBRIVA DOO.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митними деклараціями (МД) №24UA500410000525U2 від 9.07.2024р., №24UA500410000550U0 від 25.07.2024р. позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - сертифікат якості (Certificate of quality) №P53/24 від 1.07.2024р.; - пакувальний лист (Packing list) №50 від 30.06.2024р.; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №245675410061 від 30.06.2024р.; - коносамент (Bill of lading) №02/24 від 30.06.2024р.; - вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) б/н від 30.06.2024р.; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №14.03.3/7408-2024 від 3.07.2024р.; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" №3-1/886 від 16.07.2024р.; - страховий поліс №7962277-168 від 1.07.2024р.; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №UKR 29-05/2024 від 29.05.2024р.; - договір про надання послуг митного брокера №10/07/2023 від 10.07.2023р.; - дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) № А 09894 від 22.12.2022р.; - інші некласифіковані документи (лист) №09/07-06 від 9.07.2024р.; - інші некласифіковані документи (лист) №24/07-06 від 24.07.2024р.; - копія митної декларації країни відправлення №12041/2408 від 1.07.2024р..
На виконання вимог ст.54 МК України, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №24UA500410000525U2 від 9.07.2024р., №24UA500410000550U0 від 25.07.2024р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA500410/2024/000001/1 від 19.07.2024р., №UA500410/2024/00000/2/1 від 25.07.2024р., а саме:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно зовнішньоекономічного контракту товар доставляється в упаковці у біг-бегах. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) надано зовнішньоекономічний договір від 29.05.2024 №UKR 29- 05/2024, аркуші якого не пронумеровані та не підписані сторонами договору, а також містять ознаки неодноразового копіювання, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов'язань;
3) у наданому до оформлення сертифікат про походження від 03.07.2024 №14.03.3/7408-2024 вказана загальна кількість вантажу за кількома комерційними документами, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів;
4) наданий сертифікат якості від 01.07.2024 №P53/24 є загальним сертифікатом виробника та не має прив'язки до задекларованої партії вантажу, крім того має посилання на інший пакувальний лист;
5) у наданій копії декларації країни відправлення від 01.07.2024 № 12041/2408 наявна інформація щодо інших реквізитів пакувального листа;
6) продавець і покупець пов'язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі Інтернет керівник ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній "ELIXIR GROUP", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути та ціну товару, що не відображено у ДМВ;
На підставі ч.3 ст.53 МК України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 7) висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
Так, декларантом своїм листом від 19.07.2024р. №19-07/24 та від 25.07.2024р. №25-07/24-1 повідомлено, що подані всі наявні документи та більше документів подаватись не буде.
На підставі вказаного та оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №24UA500410000525U2 від 9.07.2024р., №24UA500410000550U0 від 25.07.2024р. містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МКУ, були підставою для прийняття митницею спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», митним органом було встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 - 0,371 евро/кг. (МД від 26.03.2024р. №UA500410/2024/000280 та від 4.04.2024р. №UA500410/2024/000308).
В подальшому, товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) №24UA500410000543U3 від 19.07.2024р., №24UA500410000555U6 від 25.07.2024р. за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Вищевказаний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA50041000054303 від 19.07.2024р. та за МД №24UA50041000055506 від 25.07.2024р. Згідно з п.47 (Подробиці розрахунків) визначено розмір гарантії (тобто додаткових платежів на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості) загальною сумою 2 171 270,55грн..
Позивач не погоджується із вищевказаними рішеннями митного органу та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність прийнятих рішень митного органу, з урахуванням підстав, з якими позивач просить визнати їх протиправними та незаконними, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.п.23,24 ст.4 МКУ встановлено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МКУ, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами ст.50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
За змістом ч.1 ст.51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями ч.1,2 ст.52 МКУ передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
В той же час, відповідно до ч.5,6 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Як визначено в ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, підставами для здійснення відповідачем коригування митної вартості стало те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, зокрема:
- відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно зовнішньоекономічного контракту товар доставляється в упаковці у біг-бегах. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- надано зовнішньоекономічний договір від 29.05.2024р. №UKR 29-05/2024, аркуші якого не пронумеровані та не підписані сторонами договору, а також містять ознаки неодноразового копіювання, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов'язань;
- у наданому до оформлення сертифікат про походження від 3.07.2024р. №14.03.3/7408-2024 вказана загальна кількість вантажу за кількома комерційними документами, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів;
- наданий сертифікат якості від 1.07.2024р. №P53/24 є загальним сертифікатом виробника та не має прив'язки до задекларованої партії вантажу, крім того має посилання на інший пакувальний лист;
- у наданій копії декларації країни відправлення від 1.07.2024р. №12041/2408 наявна інформація щодо інших реквізитів пакувального листа;
- продавець і покупець пов'язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі Інтернет керівник ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній «ELIXIR GROUP», з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути та ціну товару, що не відображено у ДМВ.
Так, щодо відсутності інформації про вартість упаковки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до розділу договору ЗЕД від 29.05.2024р. №UKR 29- 05/2024, який був наданий митному органу, «Упаковка та маркування», Товар постачається в упаковці, придатний для цього типу товарів. Упаковка повинна забезпечувати повну безпеку Товару від будь-яких пошкоджень під час транспортування всіма видами транспорту, включаючи перевантаження. За умовами належного поводження з Товаром відповідно до зазначених інструкцій Продавця. Ціна упаковки включена у вартість товару.
Крім того, ТОВ «Еліксир Україна» 11.07.2024р. звернулось із листом до Продавця ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO про підтвердження вартості пакування Товару, а також, чи входить ця вартість у вартість самого Товару.
На вказаний лист, ТОВ «Еліксир Україна» отримало відповідь, відповідно до якої упаковка та маркування товару вказується в контракті в першу чергу через юридичні зобов'язання ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO маркувати біг-беги деклараціями. Сама ціна упаковки входить у вихідну ціну товару і ніде не вказана, оскільки вона не є предметом договірних зобов'язань.
Тобто, у спірному випадку вартість упаковки, маркування включається в ціну товару.
Оскільки у фактурну вартість товару вже включені витрати на упаковку, маркування, то для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Додаткові витрати на упаковку, маркування позивач не поніс, а тому, посилання митного органу на неможливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними.
Що стосується тверджень митного органу про те, що аркуші зовнішньоекономічного договору від 29.05.2024р. №UKR 29- 05/2024 не пронумеровані та не підписані сторонами договору, а також містять ознаки неодноразового копіювання, що, в свою чергу, може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Тому, за висновком митниці, даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов'язань, то судова колегія вважає такі твердження хибними виходячи з наступного.
Так, положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638-647 ЦК України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що сторони при укладанні договору ЗЕД не зобов'язанні підписувати кожну сторінку договору.
При цьому, дослідивши матеріали справи, судова колегія звертає увагу на те, що наданий договір ЗЕД від 29.05.2024р. за №UKR 29-05/2024 пронумерований та підписаний, закріплений офіційними печатками на останній сторінці договору.
Що стосується посилань митного органу про те, що у наданому до оформлення сертифікаті про походження від 3.07.2024р. №14.03.3/7408-2024 вказана загальна кількість вантажу за кількома комерційними документами, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів, то судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, що ТОВ «Еліксир Україна» уклало договір ЗЕД 29.05.2024р. за №UKR 29-05/2024 та замовило у продавця часткову поставку товару, в свою чергу продавець організував поставку товару двома баржами M/V VISCO ІІ та VISCO І та надав сертифікат походження на товар, який знаходився в цих баржах, та в якому вказав три Інвойси: 245675410060; 245675410061; 245675410062 від 30.06.2024р..
Інформація щодо товару NP 5:30+5%Ca+6%S 600/1, який підлягав розмитненню вказана в Інвойсі 245675410061, а саме: Кількість товару; Вартість товару; Договір ЗЕД щодо поставки товару; Умови поставки товару; Назва баржи; та інше.
Апеляційний суд зазначає, що сертифікація процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають необхідними для неї вимогам. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами із сертифікації з метою запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян та навколишнього середовища; сприяння споживачеві у компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності у міжнародному економічному науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі. Сертифікат якості був наданий продавцем на поставлений товар. Форма сертифіката якості, як форма документа визначена країною виробника товару, а отже, покупець не має можливості вплинути на реквізити такого документу, в тому числі наданого сертифікату якості.
Що стосується посилань митного органу на те, що наданий сертифікат якості від 1.07.2024р. за №P53/24 є загальним сертифікатом виробника та не має прив'язки до задекларованої партії вантажу, крім того має посилання на інший пакувальний лист, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими.
Також, судова колегія вважає помилковим посилання митного органу в частині того, що сертифікат якості має посилання на інший пакувальний лист, оскільки сертифікат якості, як документ, містить інформацію про характеристики товару та має свій порядковий номер.
В свою чергу пакувальний лист (англ. Packing List) супровідний документ до вантажу, де дається перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці.
Що стосується посилань митного органу про те, що в декларації країни відправлення від 1.07.2024р. №12041/2408 в частині інформації інших реквізитів пакувального листа, то судова колегія зазначає, що відповідно до відповіді від продавця 12.07.2024р, вбачається, що продавець в графі 44 декларації, перераховує супровідну документацію, і всі вказані цифри є кодами з митної системи продавця для документів, які супроводжують товар.
Що стосується тверджень митного органу про те, що продавець і покупець пов'язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі Інтернет керівник ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній "ELIXIR GROUP", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути та ціну товару, що не відображено у ДМВ, то судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ТОВ «Еліксир Україна» є українською компанією та є резидентом країни Україна, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин України ОСОБА_1 , натомість ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO є виробником мінерального добрива та резидентом країни Сербія, що має свого бенефіціарного власника.
Вказані дві компанії ведуть господарську діяльність по зовнішнім економічним договорам. На офіційному сайті ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO вказана інформація про цю фірму та те, що саме вона входить в групи компаній Elixir Group (https://www.elixirgroup.rs/en/member-companies/elixir-zorka/). Також на вказаному сайті можна ознайомитись з власником (ами) компанії ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO.
Як вбачається із матеріалів справи, що в листі-запиті, митні інспектора (Пушко О.В. та ОСОБА_2 ) запитують інформацію щодо договірних відносин з третіми господарськими організаціями, вважаючи, що ввезений товар, який подався на розмитнення по договору ЗЕД від 29.05.2024р. №UKR 29-05/2024 є пов'язаним договором. Відповідаючи на запити по запитуваним документам, які перелічені в п.1-5, ТОВ «Еліксир Україна» повідомило, що є постачальником мінерально азотно-фосфорних добрив виробництва ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO (Сербія). Після ввезення на територію України та після розмитнення, здійснює їх реалізацію на території України для внутрішнього покупця. ТОВ «Еліксир Україна» не укладало будь-яких договорів, в тому числі комісійних, на поставку добриво конкретному покупцю, резиденту країни Україна, тому надати запитувані документи не має можливості, у зв'язку з їх відсутністю.
Позивач надавав митному органу висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» за вих. №3-1/866 від 16.07.2024р., відповідно до якого вбачається, що вартість товару в сумі 359Євро за поставлений товар на умовах поставки CIF Кілія, Україна є підтвердженою ціною.
Відповідно до посилань на сайти мережі інтернет: https://elixir-ukraine.com, https://elevatorist.com, https://vkursi.pro та https://opendatabot.ua встановлено, що ТОВ «Еліксир Україна» та «ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA» входять до групи компаній «ELIXIR GROUP».
Такі Інтернет ресурси https://elixir-ukraine.com, https://elevatorist.com є інформаційними, в яких вказується інформація про товар, який реалізується ТОВ «Еліксир Україна» на території України.
Інформаційний ресурси такі як https://vkursi.pro та https://opendatabot.ua також не містять інформацію про прямий зв'язок ТОВ «Еліксир Україна» та ELIXIR ZORKAMINERALNA DUBRIVA».
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що по ЗЕД від 29.05.2024р. за №UKR 29-05/2024 на територію України був поставлений інший товар (добриво), який пройшов митне оформлення без будь-яких претензій зі сторони митного органу.
При цьому представник митного органу повідомив, що позивач розмитнював аналогічний товар (добрив) за іншою ціною, а отже, відповідач вважає, що позивач мав би розмитнювати товар (добриво) за аналогічною схемою, та за аналогічною ціною, тобто 371Євро за тону.
На вказані доводи представник позивача повідомив, що дійсно позивач розмитнював аналогічний товар (добриво) по ціні 371Євро за тону, але розмитнення товару відбувалось по іншому договору ЗЕД UKR 29-01/2024 від 29.01.2024р., де вказується ціна за добриво NP 5:30 - 371Євро.
Що стосується посилань митного органу на те, що ними було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС і встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, то судова колегія зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 7 серпня 2018р. у справі №815/3400/17, від 23 квітня 2019р. у справі за №810/1479/16, від 11 лютого 2021р. у справі №826/8228/16, від 10 червня 2021р. у справі №815/6854/17, від 15 червня 2021р. у справі №804/2584/16, від 5 травня 2022р. у справі №2040/6019/18.
Проте, митним органом жодним чином необґрунтовано наявність підстав для застосування резервного метода визначення митної вартості у спірному випадку.
Так, митний орган не навів у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.
Враховуючи, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу, не були спростовані відповідачем, висновки щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Еліксир Україна», визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500410/2024/000001/1 від 19.07.2024р. та №UA500410/2024/00000/21/1 від 25.07.2024р.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, оскільки митним органом не спростовано ціну товару, а також не підтверджено об'єктивної неможливості на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за основним методом. При цьому, інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої товариством митної вартості товару, не встановлено.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
О.В. Єщенко