П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/19662/23
Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, у якому просила:
- визнати протиправним не включення позивачки до кола осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до Закону та зазначення в пенсійній справі та в рішенні/протоколі/розпорядженні №213050030355 від 27.04.2023р. в графі особливості позначку не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі, а в графі ознаки роботи - Працює;
2) зобов'язати відповідача:
- скасувати в пенсійній справі в графі особливості позначку не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі а в графі ознаки роботи - Працює та включити позивачку до кола осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до Закону;
- здійснити розрахунок та виплату пенсії позивачки з урахуванням понаднормового стажу за 16 років з суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент нарахування/фактичної виплати, відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- здійснити розрахунок та виплату пенсії позивачці за період з 7 жовтня 2009р. по теперішній час та виплату пенсії позивачці з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно до ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до Постанов КМУ від 1.04.2020р. №251 та від 20 лютого 2019р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачці з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4.11.2022р. у справі №540/4459/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 7.10.2009р. з виплатою компенсації втрати частини доходів.
Проте, листом від 1.02.2023р. №2100-0208-8/2488 відповідач зазначив, що на виконання рішення суду, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 7.10.2009р. відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії з 7.10.2009р. становить 625,17грн.. Окрім того, в розрахунку боргу за період з 7.10.2009р. на момент нарахування/фактичної виплати пенсії на 27.04.2023р. не враховано понад норму пенсію позивачці за 16 років з суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент нарахування/фактичної виплати, відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; не здійснено в автоматичні перерахунку індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії, відповідно до ст.27, 28 та ч.2,3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до Постанов КМУ від 1.04.2020р. №251 та від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» не включив позивачку в коло осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні перерахунку пенсії, протиправно вказавши в протоколі/розпорядженні №213050030355 від 27.04.2023р. в графі «особливості», що пенсія позивачки нібито «не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі», а в графі «ознаки роботи», що нібито «працює»; не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивача за період з 7.10.2009р. по момент фактичної виплати.
Позивачка не погодилась із такими діями відповідача, у зв'язку із чим звернулась до суду із даним позовом.
Посилаючись на вказані обставини, просила позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №213050030355 від 27.04.2023р. щодо призначення / перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині встановлення в графі «вид перерахунку» позначки «макетна обробка» та особливості «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.; Призначення за рішенням суду».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 7 жовтня 2009р. з урахуванням автоматичних перерахунків, індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.ч. 2, 3 ст.42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до Постанови КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», Постанови КМУ від 1.04.2020р. №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з проведенням компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, та без застосування до її пенсійних виплат виду перерахунку - «макетна обробка» та особливості - «не підлягають МП, призначена за рішенням суду в твердому розмірі».
У решті позову відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 429,44грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Херсонській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду змінити, зазначивши про необхідність здійснення перерахунку в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарг без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні поновлення пенсії позивачеві та здійсненні перерахунку пенсії відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.», що призвело до порушення прав позивача на належний розрахунок пенсії та подальше підвищення її розміру.
Також суд вказав, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до ч.2 ст.46 Закону 1058-IV.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату пенсії з урахуванням понаднормового стажу за 16 років з суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент нарахування/фактичної виплати, відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, то суд зазначив, що позивачу було здійснено розрахунок та виплату пенсії, з урахуванням понаднормового стажу за 16 років відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058, що підтверджується Рішенням №213050030366 від 1.02.2023р.. Застосування при цьому мінімального розміру пенсії за віком, дійсного на момент нарахування/фактичної виплати вказаним Законом не передбачено, у зв'язку із чим така вимога позивача задоволенню не підлягає.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 з 25.05.2000р., по досягненні пенсійного віку та наявності 37 років страхового стажу була призначена пенсія за віком, видано пенсійне посвідчення.
29.12.2008р. позивачка виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль.
У зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон, позивачці припинено виплату пенсії.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 6.01.2022р. по справі №540/4459/21 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії; зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 7.10.2009р..
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4.11.2022р. рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6.01.2022р. змінено, викладено абзац третій його резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 7.10.2009р. з виплатою компенсації втрати частини доходів».
В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6.01.2022р. залишено без змін.
Згідно із розпорядженням про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФУ прийнято рішення №213050030355 від 27.04.2023р. про перерахунок пенсії за віком з 1.03.2023р. на виконання рішення суду, на підставі якого позивачці пенсія перерахована відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж (повний) позивачки склав 36 років 8 місяців 14 днів, вид перерахунку «Макетна обробка» (а.с.45-46).
При цьому, з рішення №213050030355 від 27.04.2023р. вбачається, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, підстава лист від 30.03.2023р. №2100-0304-5/8457, рішення містить графу «Особливість» в якій зазначено «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ». Розмір пенсії з 1.03.2023р. встановлено 625,17грн..
Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій УПФ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 ст.4 Закону №1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Як зазначено у ст.1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Окремим положенням ч.2 ст.5 Закону №1058-IV визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено ст.26-27 Закону №1058-IV. В свою чергу, ст.28 Закону №1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
При цьому, відповідно до п.4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:
мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом 1 ч.1 ст.28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;
збільшення пенсії, передбачене абзацом 2 ч.1 ст.28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.
Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прийнятий 8.07.2011р. та набрав чинності 1.10.2011р., після того як позивачці призначено пенсію за віком, що не заперечується сторонами.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, при розрахунку пенсії за віком позивачці пенсійним органом не було враховано вказані вище норми Закону №1058-IV та Конституції України, не застосований мінімальний розмір пенсії та призначено її в твердому розмірі за наявності стажу роботи позивачки понад 36 років (а.с.41 зворотній бік-46), що є безпідставним.
При цьому відповідачем на підтвердження своїх дій не було надано рішення суду, згідно якого у розділі "Особливості" Рішення №213050030355 від 27.04.2023р. зазначено "He підлягають МП. признач.за ріш.суду в тверд.розм.; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ ".
Разом з тим, 4.11.2022р. набрало законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 6.01.2022р. у справі №540/4459/21, абзац 3 резолютивної частини якого було змінено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4.11.2022р., яким серед іншого зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 7.10.2009р. з виплатою компенсації втрати частини доходів».
Отже, в спірних правовідносинах відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний на сам перед керуватися приписами Закону №1058-ІV.
Оскільки стаж позивачки складає 36 повних років, її пенсія підлягає збільшенню на 16 повних років страхового стажу понад 20 років, що передбачено п.4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.
Крім того, відповідно до абз.3 ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV, розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.1 та 2 ст.42 цього Закону.
Частинами 1 та 2 ст.42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Крім індексації пенсії, передбаченої ч.1 цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.
Розділ XV Закону №1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 3.10.2017р., відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1.10.2017р. перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1.12.2017р. ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Також Постановою КМУ «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019р. №124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Постановою КМУ «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019р. №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV (далі - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV.
Згідно з Постановою КМУ від 1.04.2020р. №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році»(Офіційний вісник України, 2019р., №19, ст.663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Враховуючи вищенаведені правові норми колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування в Особливостях Протокол/Розпорядження №213050030355 від 27.04.2023р. зазначення «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.; Призначення за рішенням суду» та встановлення в графі «вид перерахунку» позначки «макетна обробка»; а також зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 7.10.2009р. з урахуванням автоматичних перерахунків, індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.ч.2,3 ст.42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до Постанов КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1.04.2020р. №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з проведенням компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, та без застосування до її пенсійних виплат виду перерахунку - «макетна обробка» та особливості - «не підлягають МП, призначена за рішенням суду в твердому розмірі».
Що стосується доводів ГУ ПФУ в Херсонській області про те, що позивачці було поновлено пенсію на підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6.01.2022р., як «працюючому» пенсіонеру судова колегія вважає не обґрунтованим та безпідставними, оскільки останнім записом в трудовій книжці ОСОБА_1 є запис №30 від 30.05.2008р. про звільнення з посади за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України, на підставі Наказу №125 від 30.05.2008р., а не як зазначає відповідач запис №29 від 1.09.2007р. (наказ №119-К від 1.09.2007) про прийняття позивачка на роботу в Дитяче об'єднання «Зернятко» (а.с.34-34 зворотній бік).
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність виплати пенсії з 7.10.2009р. за нормами чинним на момент нарахування та виплати, з метою осучаснення розміру пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливість перерахунку пенсії саме таким чином.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що з метою так званого «осучаснення» пенсії, яка не виплачена за минулі роки, законодавством передбачена можливість виплати компенсації за затримку виплати таких коштів.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що як в рамках справи №540/4459/21, так і в цій справі ГУ ПФУ в Херсонській області зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 із виплатою компенсації втрати частини доходів, а тому в даному випадку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підставі для задоволення позовних вимог в цій частині.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
І.О. Турецька