Постанова від 05.05.2025 по справі 420/6099/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6099/24

Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 16.09.2024

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єшенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо нарахування йому зниженого розміру додаткової винагороди за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 включно за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону; зобов'язання нарахувати та виплатити йому різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000грн. та 30000грн. за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до бойового наказу командира окремої бригади територіальної оборони у січні 2023, батальйон передислоковано до АДРЕСА_1 та зобов'язано зайняти бойові позиції у межах міста та прилеглих до нього територій з метою утримання оборони м. Херсон на запобігання форсування р. Дніпро та виконання бойового завдання бригади з кругової оборони м. Херсон. У січні 2024 року, згідно бойового наказу командира окремої бригади батальйон передислоковано до Донецької області. При цьому, як зазначає позивач, незважаючи на виконання завдань з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період з березня 2023 по січень 2024, його додаткова винагорода розраховувалась виходячи з розміру 30000грн., а не 100000грн. за місяць, що на думку позивача, є протиправним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або його залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у спірний період. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що факт проходження позивачем військової служби на території м.Херсон та прилеглих до нього населених пунктів під час дії воєнного стану та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження, в даному випадку, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно надано оцінку доказам, що підтверджують факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або його залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з 01.03.2023 до 17.01.2024, оскільки військова частина НОМЕР_1 , зокрема весь її особовий склад, виконував бойові завдання в першому ешелоні оборони, що підтверджується відповідними бойовими розпорядженнями командира. Враховуючи, що відповідно до листа Департаменту соціального забезпечення МО України від 13.03.2023 №423/1280, під час дії воєнного стану, додаткова винагорода у розмірі 100000грн. виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно без умови їх обов'язкового перебування в районах ведення бойових дій, скаржник вважає, що має право на отримання додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100000грн.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 24.02.2022, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 13.02.2024 та витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №7 від 24.02.2022. /а.с.14-15/

Відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_2 обр ТРо від 19.01.2023 №58дск, НОМЕР_3 обр ТРо наказано прибути в район с.Чорнобаївка Херсонської області для переходу в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 обр ТРо та зайняти бойові позиції. /а.с.50 з.б-51/

Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 обр ТРо від 22.01.2023 №69дск, відповідно до головного завдання НОМЕР_2 обр ТРо кругової оборони м.Херсону, НОМЕР_3 батальйону ТРо наказано зайняти район оборони у АДРЕСА_1 та частині прилеглих населених пунктів, та обладнати позиції для ведення можливого оборонного бою та протиповітряної оборони. /а.с.52-53/

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 25.03.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, старший солдат ОСОБА_1 у період з 12.05.2022 по 25.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районах с.Щербаки Оріхівської міської громади, с.Малі Щербаки Степногірської селищної громади, с-ща Зарічне Комишуваської селищної громади Запорізької обл.; м.Херсон, с-ща Зеленівка Херсонської територіальної громади Херсонської обл.; с.Новомихайлівка Мар'їнської територіальнох громади Донецької обл. /а.с.43/

Разом з тим, у 2023 позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, визначена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме: березень - 100000грн.; квітень-травень - по 30000грн.; червень - 14516,13грн.; липень-вересень - по 30000грн.; жовтень - 28000грн., листопад - 0 грн., грудень - 41000грн. /а.с.7/

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування у зниженому розмірі додаткової винагороди за період з 01.03.2023 до 17.01.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п.п. 2, 3 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.п1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На виконання указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 та «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69 КМУ прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (надалі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168, в редакції від 21.01.2023, було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 в редакції від 11.08.2023 та від 20.09.2023, установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок №260).

Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану) згідно з наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 (застосовується з 01.02.2023 року; в редакції наказу Міністерства оборони №566 від 26.09.2023).

Відповідно до п.2 цього розділу, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно п.п. 3, 4 цього розділу Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

За аналізом наведених норм, можна дійти висновку, що виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій не є визначальною (вичерпною) умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000грн., оскільки відповідно до абз. 2-3 п.2 Порядку №260 встановлено також умови виплати грошової винагороди у розмірі 100000грн. військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, які надані в листах №423/1932 від 11.04.2023, №423/1280 від 13.03.2023, відповідно до яких, під час дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 100000грн. виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно без умови їх обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Так, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації п.1 Постанови №168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

Таким чином, окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168, у розмірі до 100000грн.), мають належне юридичне підґрунтя.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 у справі №480/5024/23, від 27.11.2024 у справі №500/6011/23.

Суд першої інстанції, за наслідками розгляду справи дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано до суду доказів його безпосередньої участі у бойових діях або його залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у спірний період.

Так, документальним підтвердженням участі у бойових діях або залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.11.2024 у справі №500/6011/23, від 22.04.2025 у справі №560/13116/23.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 24.01.2022 проходить службу у в/ч НОМЕР_1 (далі - НОМЕР_3 батальйон окремої НОМЕР_2 бригади).

Структурно НОМЕР_3 батальйон НОМЕР_2 бригади складається з бойових підрозділів та підрозділів забезпечення (таких як управління/командування батальйону, штаб, фінансово-економічна служба, юридична, медична служба (медичний пункт), взвод матеріально-технічного забезпечення і т.д.).

Бойовими розпорядженнями командира НОМЕР_2 обр ТРо підтверджено, що головним завданням НОМЕР_2 обр ТРо визначено кругову оборону АДРЕСА_1 , а НОМЕР_3 батальйону ТРо наказано зайняти район оборони у АДРЕСА_1 та частині прилеглих населених пунктів, та обладнати позиції для ведення можливого оборонного бою та протиповітряної оборони; КСП батальйонів першого ешелону оборони розміщуються на відстані 1,5-2км. від переднього краю оборони; здійснюють заходи щодо завершення фортифікаційного обладнання позиції/першої смуги оборони. Згідно бойового наказу командира НОМЕР_2 обр ТРо від 14.01.2023 №180дск, 197 батальйон передислоковано до Донецької області з 18.01.2024.

Таким чином, військове формування, у складі якого проходить службу позивач, у період з березня 2023 до січня 2024 виконувало бойові завдання та забезпечувало здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що є визначальним для визначення права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000грн.

Також, відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 25.03.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, старший солдат ОСОБА_1 у період з 12.05.2022 по 25.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м.Херсон, Херсонській та Запорізькій областях.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій.

Разом з тим, враховуючи, що у березні 2023 позивач отримав додаткову грошову винагороду у розмірі 100000грн., колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100000грн. за період з квітня 2023 по січень 2024 пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 зниженого розміру додаткової винагороди за період з 01 квітня 2023 року по 17 січня 2024 року включно за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону.

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000грн. та 30000грн. за період з 01 квітня 2023 року по 17 січня 2024 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв

Попередній документ
127168177
Наступний документ
127168179
Інформація про рішення:
№ рішення: 127168178
№ справи: 420/6099/24
Дата рішення: 05.05.2025
Дата публікації: 09.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.12.2025)
Дата надходження: 23.02.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАШПУР О В
КРУСЯН А В
суддя-доповідач:
БІЛОСТОЦЬКИЙ О В
КАШПУР О В
КРУСЯН А В
суддя-учасник колегії:
ЄЩЕНКО О В
ЖУК А В
УХАНЕНКО С А
ЯКОВЛЄВ О В