06 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/3757/24
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року по справі № 340/3757/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 квітня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області , направлена через підсистему “Електронний суд» 25.04.2025.
Під час перевірки апеляційної скарги встановлено, що вона подана відповідачем з пропуском строку, встановленого КАС України.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України (в редакції на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін 06.02.2025.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У частині шостій наведеної статті також визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно довідки про доставку електронного листа вказане рішення суду першої інстанції від 06.02.2025 було надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області через підсистему “Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 08.02.2025 о 23:50 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаного рішення, з урахуванням приписів ч.6 ст.251 КАС України, є 10.02.2025 (робочий день, понеділок).
В апеляційній скарзі скаржник також зазначає про надходження оскаржуваного судового рішення до його електронного кабінету 08.02.2025.
Отже, відлік строку на апеляційне оскарження, що визначений п.1 ч.2 ст.295 КАС України, з огляду на положення статті 120 КАС України, розпочинається 11.02.2025 та останнім днем такого строку є 12.03.2025.
Разом з тим, апеляційна скарга відповідачем сформована в підсистемі "Електронний суд" та подана до суду лише 25.04.2025, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження, що встановлені статті 295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що у зв'язку з величезною навантаженістю у лютому 2025 року, зокрема великою кількістю позовних заяв, рішень, які потребують доволі значного часу на обробку та написання відзивів на позовні заяви, апеляційні скарги та службові записки про подальше виконання рішень судів, які набрали законної сили та за Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента “Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 (із змінами та доповненнями), виникала необхідність скасування неправомірного рішення суду першої інстанції по зазначеній справі, винесеного з порушенням норм матеріального та процесуального права, шляхом подання Головним управлінням апеляційної скарги.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, учасники справи мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, установлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не містить.
Так, доводи скаржника щодо великої навантаженості через необхідність опрацювання великої кількості процесуальних документів не свідчить про поважність причин пропуску строку в розумінні статті 121 КАС України, оскільки проблеми в організації роботи з документами в державній установі не вказують на наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, які б перешкоджали своєчасному апеляційному оскарженню судового рішення у цій справі.
Скаржник є державним органом і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд зазначає, що обставини організації трудового процесу в межах одного державного органу є суб'єктивними, та, відповідно, не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливають на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
Щодо доводів скаржника з приводу зовнішньої кібератаки на державні реєстри України, наслідком якої було призупинення роботи Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, зокрема і Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», суд доходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки означена кібератака за твердженням самого скаржника відбулася 19.12.2024, а рішення суду у даній справі прийнято 06.02.2025, тобто значено пізніше вищевказаної події. При цьому, жодних доказів збою в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у період з 11.02.2025 по 12.03.2025 (період, на який припав перебіг процесуального строку) відповідачем не надано.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Суд зазначає, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (задля визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені скаржником доводи, якими обгрунтована поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, з огляду на проаналізовані обставини, не можуть бути розцінені як обставини особливого і непереборного характеру, які об'єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою у встановлений законом процесуальний строк, й до того ж не підтверджені належними доказами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Згідно частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Керуючись ч.3 ст.298 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року по справі № 340/3757/24 - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 06 травня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.В. Семененко