07 травня 2025 року м. Дніпросправа № 390/2211/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року (суддя К.М. Притула) у справі № 390/2211/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 року №0150194-2410-1126-UА12020010000033698, видане ГУ ДПС у Кіровоградській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки квартира, яка перебуває у власності позивачки, становить 30 квадратних метрів, а отже не підлягає оподаткуванню відповідно до норм ПК України.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованих засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» квартира загальною площею 49,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності фізичних осіб, а не у спільній сумісній власності.
Таким чином, відповідачем під час винесення спірного рішення не враховано, що квартира загальною площею 49,7 кв.м. перебуває у спільній частковій власності кількох осіб та обставину, що платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач, визначаючи податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік позивачці діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, а отже податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 13.05.2024 року №0150194-2410-1126-UА12020010000033698 є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що у власності позивачки
перебувають об'єкти нерухомого майна, а саме квартира площею 30 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 та квартира за адресою АДРЕСА_1 , що отримана у спільну сумісну власність згідно свідоцтва про право власності на житло від 21.07.2016 № НОМЕР_1 без поділу в натурі. Відтак, скаржник вважає, що він правомірно відповідно до приписів ст. 266 ПК України обрахував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, із розрахунку загальної площі 30 кв.м. та 49,7 кв.м., пільга 60 кв.м., площа, яка оподатковується 19,7 кв.м., а отже спірне рішення є правомірним.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 13.05.2024 ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0150194-2410-1126-UА12020010000033698, яким визначено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в сумі 596,19 грн. щодо квартири загальною площею 30 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлюються правила визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст.266 ПК України).
Згідно підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.6.1 п.266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом сьомим підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Пунктом 266.4 статті 266 ПК України встановлені пільги із сплати податку.
За приписами пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.05.2024 контролюючим органом прийнято спірне рішення №0150194-2410-1126-UА12020010000033698, яким визначено позивачці податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, в сумі 596,19 грн. щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Як правильно встановив суд першої інстанції з відповідей №1175682 та №1175665 від 06.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованих засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», позивачка є власником квартири загальною площею 30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та має у спільній частковій власності квартиру загальною площею 49,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Контролюючим органом такі відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не спростовано.
Разом з тим, скаржником не заперечується, що він обрахував позивачці податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік із розрахунку загальної площі 30 кв.м. та 49,7 кв.м., пільга 60 кв.м., площа, яка оподатковується 19,7 кв.м.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем помилково не враховано, що квартира загальною площею 49,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, у зв'язку з чим платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що спірне рішення контролюючого органу дійсно є протиправним та підлягає скасуванню.
Натомість, аргументи скаржника про правомірність спірного рішення та розрахунку позивачці податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, свого підтвердження не знайшли.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі № 390/2211/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 07.05.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк